Diamond Hell

В пеклі один кат

І ранковий спів птахів виводить із терпіння. Дратує навіть маленький щурхіт, що взявся невідомо звідки.

Чоловіка захоплює в полон найсильніша ненависть — ненависть до себе. Злився на наївного хлопця, а ненавидить зараз лише себе.

Відчуття нікуди не випаровується, воно вкололо в нього отруйні шпильки.

Ніщо м'язи тіла не розслаблює. У алкоголю був шанс на це всю ніч, але Чонгук і до шостої ранку очей стулити не міг. Це було точно покаранням за всі створені ним гріхи та підлі вчинки. Дієго прилипав до його тілу, не забував і прагнув викликати позитивні емоції у свого господаря, а Рено хотів на той момент особисто переконатися, що Техьон не виплакав усі сльози від образи і що він гаразд у його чергову безглузду відсутність. З такими думками Чон-Рено стискав кришталеву склянку з гірким напоєм, майже розбиваючи його у своїх покалічених закривавлених пальцях. Біль ігнорував. Все навколо ігнорував та відсував на другий план. Не в змозі був на чомусь зосередитись. Почувався винним і відчуває досі. Можливо, йому не треба було дозволяти омезі йти, але Чонгук тоді вважав за потрібне відпустити, коли молодший так сильно цього хотів.

Рено сам йому сказав: "Я не тримаю, просто ти не намагаєшся піти".

Техьон спробував і справді пішов.

І лише зараз чоловік розуміє, що ця фраза більше жодної цінності не має. Він хоче бачити хлопця поруч із собою, бути впевненим у його цілісності, оскільки з ним під боком ніхто не посягне поглянути на Кіма неналежно, а тим більше доторкнутися брудними руками. Жодній живій душі такої вільності не дасть.

Тепле раннє сонце близько двох годин тому прикрасило Ботсвану оранжево-жовтою фарбою. Нерівна курна дорога, що виднілася через лобове скло, порожня і самотня, як лють у грудях Чонгука. Міцні зведені пальці з усієї сили стискають шкіряне кермо чорного хаммера, чия швидкість підвищена майже до максимуму. Йому начхати, скільки великих каменів на шляху, хвилює виключно якнайшвидший приїзд на власну алмазну територію. Він ніби намагається вбити себе, ні на хвилину не відсторонює ногу від педалі. Алкоголь не залишив його, все ще в організмі і не виконав правильно своє доручення. Одурманений погляд страшніший і небезпечніший за всіх разом узятих людських кошмарів. На обличчі не миготить врівноваженість, Рено зуби стискає до скрипу і прагне випустити пару, що накопичилася в ньому через одну причину - дозволив відійти від себе.