14 розділ

175 10 0
                                    

Альвіна: Скажіть, де зараз Микола Шапаренко?

Медсестра: А ви йому хто?

Альвіна: Я його дівчина.

Дівчина розуміла, що бреше, але інакше її б не пропустили до Колі.

Медсестра: Тоді ходіть за мною.

Ось Альвіна бачить перед собою батька Колі, Влада Дубінчака та Миросю.

Влад: А ти тут чого?

Мирося: Влад! Не можна так.

Влад: Вибач, Аль, я просто запитав, ти нічого не подумай.

Альвіна: Та нічого, я просто переживаю за Колю...

Тато Колі: А це хто?

Влад: Це дуже важлива для Колі дівчина, я думаю, вони згодом самі вам розкажуть.

Тут з операційної виходить лікар.

Лікар: Операція пройшла успішно, хтось один може зайти до нього, але отямиться він вже завтра, напевно.

Мирося: Я думаю, що буде краще, якщо зайде батько.

Влад і Альвіна: Погоджуємось.

Тато Колі: Я думаю, краще Альвіна. Якщо вона дійсно дорога йому, тоді я буду зайвий.

Альвіна: Та не говоріть так, я дуже завинила перед ним...

Тато Колі: Давай, іди вже.

Дівчина зайшла в післяопераційну палату та одразу заплакала, звинувачуючи себе в цій аварії, бо добре розуміла, що Коля дуже злився через її слова.

Альвіна: Котику... вибачиш мене? Я у всьому винна.

Дівчина взяла його руку в свої.

Альвіна: Я нікуди не поїхала, бачиш? Але якщо ти не захочеш мене бачити, я зрозумію... Я так люблю тебе...

У палату зайшов лікар.

Лікар: Я думаю, для першого разу досить.

Альвіна вийшла з палати, і до неї відразу підійшла Мирося та обійняла.

Мирося: Ну ти чого? Не плач...

Альвіна: Це я... я винна, він через мене...

Тато Колі: Ні, він винен сам. Я йому завжди говорив, що він колись доганяється.

Альвіна: Не говоріть так...

Тато Колі: Не плач, все буде добре.

Мирося та Влад поїхали додому, а Альвіна та Володимир залишились.

Ось дівчина сидить на лавці, а до неї підсів батько Колі.

Володимир: Я думаю, нам потрібно познайомитись.

Альвіна: Ну, я вас знаю...

Володимир засміявся.

Володимир: Ну тоді розкажи щось про себе.

Альвіна: Ну, мене звати Альвіна Ярмоленко, мені 17...

Володимир: А Коля знає, скільки тобі років?

Альвіна: Ну так...

Володимир: Тоді я не знаю, у мене трохи шок...

Альвіна: Я так боюсь за нього...

Володимир обійняв Альвіну за плече.

Володимир: Я бачу, що він дуже важливий для тебе, але він сильний хлопець.

Привітик 💖, для того щоб отримати спойлер знайдіть підреслене слово та напишіть його мені в анонім бот, силка в тгк:shapa152 ❤️‍🔥💋

Все почалось з невдалого компліментуWhere stories live. Discover now