6 розділ

188 10 0
                                    

Вова: Ладно, але я ще з тим розберуся.

Альвіна взяла його за руку і відвела подалі від роздягальні суперників.

Вова: Так стій, ти мені ще не розповіла, чому Коля збоченець.

Альвіна: Я йшла від вас на трибуни і випадково розминулася з ним. А він каже: "Зачотний зад".

Хлопець засміявся.

Альвіна:  Вова, ти чого ржеш? Це ж не смішно.

Вова:  Ну це в Коліному стилі.

Альвіна:  Тоді у мене ще був наречений, тому я сказала: "У мене є наречений, придурок". А він відповів, що той поганий, якщо дозволяє мені ходити в такій спідниці. Я йому на те, що йому не вгодила моя спідниця, а він усміхнувся і пішов. Я ще додала, що він збоченець.

Вова:  Ну, за нареченого я з ним згоден. І за спідницю теж.

Альвіна:  Ей, Володимире, а ви на чиєму боці?

Вова:  Пішли, бо до початку другого тайму залишилось 5 хвилин.

Альвіна:  Побігли.

Вони зайшли до роздягальні.

Альвіна: Ну що, хлопці, розірвіть цього "Шахтаря"!

Вова: Тебе рознесло.

Альвіна:  Та ні, трішки.

Ярмола: Ви точно друзі?

Альвіна: Точно.

Ярмола:  А що Коля про нареченого говорив?

Альвіна:  Не переймайся, його вже нема.

Ярмола:  Не зрозумів.

Альвіна:  Після матчу розкажу.

Микола:  Добре, ми не любимо "Шахтар", але що він вам зробив, мила дівчино?

Альвіна:  Це спогади з минулого.

Микола підійшов і пошепки сказав:

Микола:  Може, поділишся своїм минулим, крихітко?

Альвіна:  Може, й поділюся.

Вона ухмильнулася і відійшла від нього.

Вітя: Ну що, йдемо? Хай хлопці налаштовуються на гру.

Всі вийшли з-під трибунного приміщення, а гравці повернулися на поле. На 68-й хвилині Шапаренко забив гол і глянув на Альвіну.

Вітя:  Це ти спеціально одягла цю спідницю, щоб тобі всі голи присвячували?!

Альвіна:  Та чого ви причепилися до моєї спідниці?

Романа:  Вона просто гарно облягає твої стегна.

Альвіна: Дякую.

Вона постійно кидала погляди на Миколу, щось її заворожувало в ньому: чи то його карі очі, що здавалися проникливими, чи то пухкі губи. Матч закінчився з рахунком 3-2 на користь "Динамо", і команда вирішила піти до клубу. Альвіна, домовившись із Романою та Вітею, пішла з ними.

Романа:  Я відвезу малого і переодягнуся, приїду трохи пізніше.

Альвіна:  Може, й мені переодягнутися?

Романа:  Якщо так, поїхали, підвезу.

Альвіна:  Та ні, мені й так добре.

Романа: Це взагалі пушка, он хлопці один поперед одного голи присвячували.

Романа поїхала, а Альвіна з Вітею залишилися чекати інших. І тут виходить той, кого вона хотіла бачити найменше.

Бондар:  Алька, поговоримо.

Альвіна:  Нема про що.

Бондар:  Є про що.

Він схопив її за руку і потягнув.

Вітя:  Бондар, ти що, здурів? Відпусти її.

Бондар:  Вітя, не лізь, це сімейне.

Альвіна: Яке ще "сімейне"? Відпусти!

Вітя дав Бондарю в ніс, бо той не збирався відпускати.

Бондар:  Ти ще пожалкуєш про це!

Тримаючись за ніс, він пішов геть, бурмочучи:

Бондар:  Ти ще приповзеш до мене.

Альвіна: Та пішов ти!

Привітик 💖, для того щоб отримати спойлер знайдіть підреслене слово та напишіть його мені в анонім бот, силка в тгк:shapa152 ❤️‍🔥💋

Все почалось з невдалого компліментуWhere stories live. Discover now