25 розділ

188 8 0
                                    

З цього моменту минуло два місяці, і саме сьогодні у Миколи та Альвіни день весілля. Наречена разом із Романою та Мирославою збирається. Так-так, Аля подружилася з ними.

Романа: Я навіть не вірю, що сьогодні моя маленька дівчинка виходить заміж.

Мирося: Та ще й за такого дурника.

Альвіна: Та ну вас.

Романа: Ну добре, треба збиратися, бо наречений довго чекати не буде.

Дівчата вже майже готові, коли до Альвіни дзвонить Андрій Ярмоленко.

Альвіна: Так, я уважно слухаю.

Ярмола: Алі, тут така справа…

Альвіна: Ні, не лякай.

Ярмола: Тато з мамою не зможуть приїхати…

Альвіна (тремтячим голосом): На весілля до єдиної доньки? А хто піде зі мною до вівтаря…

Ярмола: Ну не плач, не зараз, макіяж розтечеться. А до вівтаря тебе виведу я. Ти ж знаєш, як я завжди хотів доньку, і нею для мене стала ти.

Альвіна: Дякую тобі, ти дійсно найкращий.

Ярмола: Люблю тебе.

Альвіна: І я тебе.

Дівчина поклала слухавку й подивилася на подруг.

Романа: Щось сталося?

Альвіна: Нічого такого, просто мої батьки не приїхали на весілля доньки.

Мирося: Жах.

Дівчата обійнялися. Ось вони вже перед весільною аркою, і до неї підходить Ярмоленко.

Ярмола: Переживаєш?

Альвіна: Ні, ти що? Щодня заміж виходжу.

Ярмола: Жартуєш – значить, все нормально.

Ведучий: А зараз до нас підійде наша прекрасна і тендітна наречена. Альвіно, Андрію, підходьте.

Андрій бере Алю за руку, і вони прямують до вівтаря.

Ведучий: Миколо, чи готові ви одружитися з Альвіною?

Микола: Так.

Ведучий: Альвіно, чи готові ви вийти заміж за Миколу?

Альвіна: Так.

Ведучий: Тоді можете поцілуватися.

Микола бере обличчя Альвіни у свої руки і ніжно цілує її. У цьому поцілунку відчувається вся його любов і турбота.

Ведучий: А тепер настав час для клятв.

Коля: Альвінко, з тієї хвилини, як я тебе побачив і дізнався, яка ти, я зрозумів, що хочу прожити з тобою решту свого життя. Твоя краса, розум і добре серце щодня надихають мене ставати кращим. Я обіцяю кохати тебе, розуміти, підтримувати й бути вірним супутником до кінця наших днів.

Альвіна: Поки я не зустріла тебе, не вірила у кохання. Тепер знаю, що воно існує, інакше як пояснити метелики у моєму животі, коли думаю про тебе? Як ще можна бачити веселку навіть серед зими? Моя любов до тебе безкінечна, і це моє щастя. Я люблю тебе і хочу, щоб ти був щасливий. Тому зроблю все, щоб кожна секунда твого життя була наповнена теплом, радістю й турботою.

Привітик 💖, для того щоб отримати спойлер знайдіть підреслене слово та напишіть його мені в анонім бот, силка в тгк:shapa152 ❤️‍🔥💋



Все почалось з невдалого компліментуWhere stories live. Discover now