Бондар:Привіт!
Пара поцілувалася і, сівши в машину, поїхала. Куди вони їхали, знав тільки хлопець. Приїхавши на місце, Бондар зав’язав дівчині очі пов’язкою. Вийшовши з машини, вони попрямували в невідомому напрямку для Альвіни. Прийшовши на місце, Валерій розв’язав їй очі. Перед своїми очима дівчина побачила схил водоспаду, біля якого була розстелена ковдра, на якій було шампанське з фруктами.
Альвіна:Неймовірно! -Промовила дівчина і поцілувала хлопця.
Через хвилину дівчина перервала поцілунок.
Альвіна:Я тебе кохаю! Ти найдорожче, що є в мене в житті, і найнеймовірніше, що сталося зі мною.
Бондар:Це ще не все!
Хлопець повернув дівчину, і вона побачила плакат із їхнім фото з пропозиції.
Бондар:Сонце, я безмежно люблю тебе і ніколи не зраджу.
Альвіна:Кіт ти найкращий!
Бондар:Тому що біля мене найкраща!
Пара знову поцілувалася. Потім вони розмовляли. Дівчина трохи випила, хлопець не пив, бо був за кермом. Вони лежали, дивилися на зорі до 12-ї ночі. Бондар почув, що дівчина вже спить. Тому хлопець обережно поніс дівчину в машину, і вони поїхали додому.
Приїхавши до під’їзду, дівчина прокинулася.
Альвіна:Де ми?
Бондар:Приїхали до під’їзду.
Альвіна:Скільки зараз годин?
Бондар:Вже перша ночі.
Альвіна:Тобі завтра на матч. Треба було раніше їхати.
Бондар:Нічого, все добре, йдемо.
Альвіна:йдемо. А на котру завтра матч?
Бондар:На п’яту вечора.
Альвіна:Я завтра не знаю, чи потраплю. Багато роботи.
Дівчина добре знала, що прийде на матч, просто хотіла зробити для хлопця сюрприз.
Бондар:Добре.
Хлопець підняв дівчину на руки і поніс до квартири, оскільки та була сонна. Прийшовши додому, хлопець поклав Альвіну на ліжко, вона примостилася і заснула.
Прокинувшись зранку, дівчина подивилася на годинник. На ньому було 13:30.
Альвіна:О йо, треба вставати.
Вставши, дівчина пішла в душ, а потім одягнувшись в шкіряну міні спідницю і футболку “Шахтаря” з прізвищем свого нареченого. Зробивши легкий макіяж, дівчина викликала таксі. Поки таксі їхатло то дівчина одягнула шкіряну куртку.
Альвіна:Ну все, зібралася, можна і виходити.
Зачинивши двері, дівчина вийшла з квартири їй зателефонував Бондар
Бондар:Алло, котик, ти спиш?
Альвіна:Алло. Ні, я не сплю. Їду на зачіску. Хочу трохи оновитися.
Бондар:Зрозуміло. Добре, зустрінемось вдома.
Альвіна:Добре, па-па.
Дівчина вийшла з під’їзду. На годиннику було 15:00, тому в Альвіни ще залишалося півтори години. За цей час вона хотіла ще зайти в роздягальню “Динамо” до дядька. Так-так, вона знала, що це було б дивно — йти в роздягальню “Динамо” у футболці “Шахтаря”, але вона скучила за своїм дядьком і захотіла його підтримати. Сівши в таксі, вона поїхала до стадіону імені Валерія Лобановського. Під’їхавши, дівчина вийшла з таксі, розплатившись, і попрямувала до роздягальні. Її зупинив охоронець.
Охоронець:Дівчино, туди не можна.
Альвіна:Я до свого друга і дядька.
Охоронець:Не можна.
Альвіна:Ну, будь ласка, п’ять хвилин.
Охоронець:Не можна.
Раптом пролунав знайомий голос. Це був Вова.
Вова: Мала, ти що тут робиш? Хоча, дивне питання…
Альвіна:Привіт. Хочу до дядька. Він мене ще не бачив. Хотіла зробити сюрприз.
Вова:Привіт. Але тебе не пускають, так?
Альвіна:Саме так.
Вова:Пропустіть. Вона зі мною.
Охоронець:Але, Володимире, я не маю права.
Вова:Але вона на 10 хвилин, і я її… Виведу, не переймайтесь.
Охоронець пропустив дівчину з Вовою. Вони вже дійшли до роздягальні, і Вова відкриває двері.
Привітик 💖, для того щоб отримати спойлер знайдіть підреслене слово та напишіть його мені в анонім бот, силка в тгк:shapa152 ❤️🔥💋
ВИ ЧИТАЄТЕ
Все почалось з невдалого компліменту
Fiksi PenggemarЦя історія про закохану пару яка переживає труднощі та витримує їх не зважаючи на різницю в часу. А все інше зрозумієте вже під час прочитання фф🐍💫💋
