Все почалось з невдалого компліменту

15 розділ

Володимир: Зачекай, то це ти племінниця Андрія Ярмоленка?

Альвіна: Мг.

Володимир: Ну тоді зрозуміло, як ви познайомились.

До дівчини подзвонив дядько, і вона відійшла в інший кінець коридору.

Альвіна: Ало?

Ярмоленко: Альвіна, а ти де?

Альвіна: Я... я...

Ярмоленко: Ти розумієш, що батьки переживають за тебе? Ти повинна була полетіти літаком, батьки тебе чекали в аеропорту, а тебе немає?

Альвіна: Не сердься на мене...

Ярмоленко: Ну ти знаєш, що я завжди буду на твоїй стороні, але я переживаю, і батьки теж. Можна ж було попередити. Де ти зараз?

Альвіна: Я в Колі...

Ярмоленко: Тааак, ти через нього не полетіла?

Альвіна: Я, як побачила, що він потрапив у лікарню, ледве серце не стало, я не могла інакше...

Ярмоленко: Ти любиш його?

Альвіна: Так... дуже...

Ярмоленко: Ну тоді Коляну здоров'я, а за батьків не переживай, я тебе виправдаю.

Альвіна: Андрію, дякую, ти найкращий!

А далі — ніч на лавочці в лікарні. Володимир просив її поїхати додому та нормально виспатися, але Альвіна була дуже вперта, тому залишилась там.

Зранку лікар сказав, що Коля вже прокинувся і можна зайти. Першим зайшов Володимир.

Володимир: Ну привіт.

Коля: Тату, вибач, я знаю, що ти дуже переживав.

Володимир: Ти не про мене переживай, а за свою дівчину.

Коля: Дівчину?

Володимир: Так, про Альвіну.

Микола посміхнувся.

Коля: Але вона не моя дівчина. Стоп, вона тут?

Володимир: Вона ще вчора вночі приїхала сюди, і весь цей час сиділа в коридорі, чекала. Я, звісно, не знаю, що у вас там сталось, але можу сказати, Коль, подбай про неї. Ти дійсно важливий для неї.

Коля: Я зрозумів.

Володимир вийшов з палати.

Коля: Дівчина, значить, ну-ну...

Володимир: Можеш зайти до нього, а я, напевно, вже поїду.

Альвіна: Він не захоче мене бачити...

Володимир: Мій Коля, звісно, "підпалюється як сірник", але дуже швидко відходить. Ти дуже потрібна йому.

Дівчина обійняла Володимира.

Альвіна: Дякую вам.

Володимир пішов, а Альвіна зайшла в палату.

Альвіна: Вибачиш мене?.. – тихенько сказала.

Коля: За що?

Альвіна: Ти через мене потрапив у аварію...

Коля: Я сам у цьому винен.

Альвіна: Ну тоді за те, що сказала тоді...

Коля: Ну... за поцілунок...

Альвіна: Ти серйозно?

Коля: Ну звісно.

Альвіна чмокнула Колю в щоку.

Коля: Я подумаю...

Дівчина зрозуміла, на що він натякає, і поцілувала його в такі рідні та солодкі губи.

Володимир: Я телефон забув... ой, я тут не вчасно...

Альвіна та Коля почали сміятися.

Привітик 💖, для того щоб отримати спойлер знайдіть підреслене слово та напишіть його мені в анонім бот, силка в тгк:shapa152 ❤️‍🔥💋