Благословення небожителів

Частина 24. Стиск тисячі лі. Піщана буря, що злетіла в небо.

Жало скорпіона!

Проте, через укус, Се Лянь зміг схопити її за хвіст і захопити змію належним чином. Він сильно стиснув її довге тіло, поки вона не знепритомніла. Навіть будучи ужаленим, обличчя Се Ляна не змінилося, і він байдуже кинув її на землю.

- Всі будьте обережні, навколо може бути ще більше змій.

Він відчув, як напружилося його зап'ястя, перш ніж він закінчив свої слова, і подивився, щоб побачити, що той, хто схопив його, був Сань Лан.

- Сань Лан? - Се Лянь спантеличено подивився на юнака.

Вираз обличчя Сань Лана був зовсім відсутнім, настільки невимовно холодним, що ставало страшно. Його очі були зосереджені на рані на тильній стороні руки Се Ляна, яка тепер роздувалася завдяки сильній отруті. Маленька колота рана помітно збільшилася до розмірів ножового порізу через розлютовану пухлину. Нахмурившись і не кажучи ні слова, Сань Лан вихопив Жо Е з руки Се Ляна і відразу міцно зав'язав її на зап'ястя, не даючи отрути поширитися. З того часу, як вони познайомилися, Се Лянь ніколи не бачив Сань Лана таким. Він відкрив рота, щоб заговорити, але Сань Лан відвернувся, щоб витягти кинджал з-за пояса одного з торговців. Нань Фен, побачивши це, відразу зрозумів, що збирається зробити Сань Лан, і запалив полум'я на долоні. Не звертаючи ні на кого уваги, Сань Лан розжарив кінчик кинджала, щоб продезінфікувати його, перш ніж повернутися до принца і надрізав хрест на гирлі колотої рани.

Як тільки він зібрався опустити голову до руки, Се Лянь поспішно сказав:

- Все гаразд! Отрута агресивна і висмоктування її мало що дасть. Я не хочу, щоб ти отруївся...

Сань Лан проігнорувавши його слова, лише міцніше стиснув руку Се Ляна і притулився до неї губами. Се Лянь не міг пояснити чому, але його рука трохи тремтіла.

Поруч із ним Фу Яо з презирством сказав:

 -Я не можу повірити, що ти дозволив себе вжалити. Чого ти хотів добитися, ловлячи змію, немов дитина, думав вона може і не вкусити? Ти просто марно створюєш проблеми.

Можливо, його слова були правдою. Се Лянь згадав, як легко Сань Лан грав зі змією в печері, він, мабуть, навіть не дбав би про напад і не був би укушений. Але про всяк випадок, якщо Сань Лан не помітить змію і його вкусять, тоді буде надто пізно.