Годинник невпинно тік-таком вперед.
Тут стрілка завмерла. Ні в зад, ні вперед.
1565 рік за Одеріанським календарем
Таріс. Період перших зелених пагонів
Що таке титул лицаря у Фаустенді? Мабуть, якби можна було описати це одним словом, то це було б саме «сонце». Так. Це саме ідеальне слово яким можна описати особу що носить обладунки та білосніжний плащ неначе у стародавні епохи королівств.
Лицарями називали тих відчайдухів, котрі проходили крізь випробування, робили подвиг, та присягали у вічній вірності великим стовпам доводячи свої наміри служіння єдиній справі.
Щороку, на фестивалі Таріс між двадцятим та двадцять п'ятим днями періоду, десятки новобранців приймалися у лицарі, та отримували дозвіл на власну зброю, право оголошення про себе світові, а головне, отримати клеймо на шию, котре залишається на тілі навіть після смерті лицаря. Це клеймо, немов татуювання. А символ її схожий на троянду, чиї найбільші пелюстки перетворюються у крила янгола, а середина зображує зірку у яку врізається місяць.
Стати лицарем мріяв ледь не кожен другий житель. А таку честь мали буквально одиниці.
Клеймо лицаря, зазвичай приносило як плюси, так і мінуси. Один з нюансів, так це відмова від справжнього імені та прийняття «фальшивого». Це означало, що ким би не була особа перед посвятою, вона стає ніким. Лише лицар що став на шлях світла. Обрав віру у стовпи та став послідовником єдиного Бога того світу, Одери. Звіролюдина була повинна погодитися з умовою про відмову кохання. Родина це був не той привілей, яким міг похизуватися лицар. Хоча мріяти про дітей та коханих все ж дехто насмілювався. Але за для власного щастя, треба було пройти тяжкі випробування, котрі часто закінчувалися трагедією.
Такими були молоді дракони Віверн та Сета. Друзі, товариші, брати яких не об'єднувала хіба лиш кров. Юнаки що пройшли крізь вогонь та воду. Колись, у мирні дні, ще коли дракони могли вільно гуляти містом, признавати своє існування та навіть пишатися ним, ці двоє мали мрію бути саме лицарями. Захищати місто, приборкувати монстрів, служити стовпам. Або ж просто бути корисними.
Їх обох прийняли з легкістю через кров що текла у їх венах, так само як і їх попередників.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Химера
FantasiaОдного дня, коли Бог Одера заснув, земля потонула у вічному морі війн, а все живе почала знищувати хвороба окам'яніння. Звіролюди, що борються за право на виживання захищаючи стіну під назвою "третій фронт". Земля котра кричить про допомогу, а єди...
