Академія паранормального

#7

POV Nik
Я йошов спокійно на екзамен прокручуючи в голові всі знання про паранормальне, аж тут мої думки перебила якась дура, яка збила мене з ніг, коли виходила з кімнати.
- Коза ходить навчись! Чи тобі окуляри подарить, щоб ти бачила куди пи****ш!
- Сам кобель, міг би побачити, що я виходжу!!! Дебіл!
- Мала, ти б краще вибачилася, що звалила мене!!! Сучка
- Да пішов ти!
Ну все, тепер мій настрій повністю зіпсований, а попереду ще й екзамен... Пі***ц!
Я встав і обструсився, далі йдучи за потоком людей, біля чорних дверей всі скупчилися, ну ладно, почекаю. Я дістав навушники, підключив до телефено і нікого не трогаючи стояв і слухав музику. Я здогадуюсь, що нам щось зроблять щоб дізнатися хто ми, та ще й більше всього нам будуть задавати якімь питання (але які?), я так собі стояв, аж тут на мене щось впало, зашибісь... Повернувшись, я побачив, що то ж та сама дівчина, що збила мене сьогодні, мені ліньки було з нею сперичатися, тому я просто допоміг їй піднятися, хм, а вона гарна і не така як всі. Не кидається мені на шию, не проявляє ніякої уваги...
- Я Нік...
- Емілі
Вона відвернулася до своєї подруги, але вона вже говорила з моїм другом, вони так класно сміялися, давно таким Майкла не бачив. Оскільки її подружка була зайнята, то Емілі просто стояла сама і я вирішив перебити мовчанку тому, що ми якось не правильно познайомилися, а вона така гарна, що не хочеться бути з нею ворогами
-Хвилюєшся? - запитав я.
-Ні! - різко відповіла вона.
-Слухай, ти мене вибач за ранок, я дуже поспішав, а тут ще ти...
-Ладно проїхали.-не дала вона мені договорити. - А ти?
- Ти про що?-не зрозумів я
-Ну ти питав чи хвилююсь я, тепер я запитала чи хвилюєшся ти.
-Ааа, ну трішки є, хочеться потрапити до найкращої академії для паранормальних осіб - я посміхнувся, надіючись побачити її усмішку.
- То можливо ти знаєш що там будуть робить?
-Ну, я здогадуюсь... Більше всього вони постараються з'ясувати хто ти, далі поставлять декілька запитань і все...
-А які запитання?
-Цього вже я нажаль не знаю...
ЕМІЛІ МАРТІН!!! Почала кричати якась жінка біля дверей, і Емілі пішла, я за неї дуже хвилювався (але чому? У мене такого ніколи не було! Я завжди знайду собі дівчину на ніч, і ні за кого не хвилююсь, вранці ми вже чужі, а зараз... Ми навіть нормально не спілкувалися, а я за неї хвилююся.). Її образ не покидав мою голову... Оранжеві очі - такі прониклеві і стурбавані,вони зводять з розуму, русяве неслухняне волосся, з яким вона більше всього вранці довго гралася, одяг який на ній був, ідеально підкреслив гарної форми груди, талію, підкачену попу і стрункі ноги... (Мдаааа, у мене точно такого ніколи не було).
МЕНЕ ПРИЙНЯЛИ!!! - біжить і кричить що є духу мала, ахахах, це так смішно виглядало, вона обняла Малі, ну а ми почали розпитувати що там було...
- Ну для початку вас попросять сісти і в цей же момент проштрикнуть якоюсь фігньой голову (так вони дізнаються хто ви), приймає екзамен містер Бенн (директор).
А далі будуть 3 запитання:
1.Рідкісний колір очей - білий з фіолетовим обводком.
2.Вороги вампірів - перевертні
3.Перше ім'я вампіра - Марфелія
Але ці питання будуть тільки, якщо ви вампіри, якщо ж хтось інший, то тоді не можу нічим допомогти.
- Ладно, надіюся до зустрічі, я побігла розкладати речі, зайдіть усі до мене, у 88, там ми з Малі живем))) Всім удачі!!!!
І вона побігла...
***
Спочатку позвали Малі, вона - вампір, пройшла.
***
Позвали Майкла, він - вампір, пройшов.
*** Позвали ще десь 15 ,,людей", із них пройшли лише 2, кошмар, і ось визвали мене, я спокійно зайшов, сів на стілець і мою голову чимось пробили, спочатку боляче, але шивидко проходить (покищо все як і казала Емілі), я вампір, хуууух, далі було 3 запитання, на які я легко відповів... І звичайно ж я ПРОЙШОВ! Вийшовши з кабінету тортур, я зразу ж побіг до 88кімнати, ухти, а ми сусіди. Тут уже всі сиділи, а я їх вирішив налякать і зайшов у кімнату із сумним лицем
- Ну як? - запитала Емілі
- Ніяк - хмикнув я
- Ти не пройшов? - це вже схвильовано запитав Майкл
- Ти що не вампір? - перебила Майкла Малі...
- Не пройшов, я перев.... АХАХАХ, шучу звичайно ж пройшов, я вампір... Ахахахах, Малі і Майкл засміялися, а Емілі розізлися...
- Емілі ти чого?
- Ти думай як шутить! Ми взагалі-то тут усі хвилювалися!!!
- Мала, все ж ж добре, я тут), я підсів до неї і трішки приобняв...
Ми ще трішки посиділи і посміялися, і зголодніли))) тож всі в чотирьох пішли в столову, замовивши по стейку, каві ми сіли за центральний стодик і почали їсти, а тут досить смачно готують! Ми ще довго сміялися, говорили і дурачилися, але глянувши на годинник (23:47), пішли по кімнатах.
***
Я лежав на кроваті, а всі дкмки були зайнчті нею, я ніколи не про кого так багато не думав, на часах вже була третя година ночі, я тихенько встав з ліжка, натягнув штани і вийшов, я ходив і наматував кола по акалемії, слухав музику і думав про Ем (скорочено Емілі). Але мені дорогу перекрила якась пишногруда брюнетка, вона накинулася мені на шию і почала мене цілувати, але я не відповідав, хоча потім вирішив що це чудовий спосіб відволіктись, я відповів і ми пішли до мене в кімнату. Майкла не було, але він залишив записку:
Подзвогила мама, попросила приїхать, вранці буду.
Ну тим краще, дівчина накинудася на мене і почала роздягать, а я її, я повалив її на ліжко і ввійшов, вона почала стонать голосніше і голосніше, викрикувала моя ім'я (стоп, звідки вона мене знає, ай ладно, не важливо), але я не думав про неї, я мріяв про те що замість неї буде Емілі, вона буде моєю!!!
В двері хтось почав стукать, а далі просто гамселить по них, я накинув на себе полотенце (перше що було під рукою і пішов відчинять), яке було моє здивування коли я побачив Ем
- Ну і що ти тут забула вночі?
- Я хотіла попросить щоб твоя шлюха тихіше кричала! А ви там що в трьох?
- Чого це в трьох?
- А Майкл?
- Він поїхав до батьків, хоча мені сподобалася ідея ,,в трьох" може прийдеш до нас?
- Мрій!!! -  вона мені смачно влупила по щоці, ще й досі пече, червона.
Вона зібралася іти, як до мене підійшла брюнетка (як її звать, хз).
- Зайчик, я зачекалася, мені там сумно самій...
- Зайчик? Ахаха, можливо краще кролик? Ти ж більше за кролика не можеш! - фиркнула Ем, я навіть не встиг нічого сказать, як вона вже пішла до Малі...
Даааа, настрою на секс більше не було, тому я випроводив брюнетку і просто лежав і думав як буть далі... Так і не заснувши, вже й Майкл встиг приїхать, виявилося, що його мама трішки прихвлріла і просила привезти ліки. Ну, а я в свою чергу розповів другу про сьогоднішню ніч
- Да мужик, ти влип...