#14

451 29 0
                                    

Я прокинулася у нашій з Ніком кімнаті. Його рука мирно лежала на моїй талії, а сам він тихенько підхрапував. Я встала і не маючи ніякого бажання згадувати вчорашній день пішла у ванну. До неї дібратися було досить складно, бо боліли все тіло. Я опустила свій погляд і побачила своє тіло: одяг роздертий, через роздертий одяг видно рани на животі. Штанів я на собі не помітила (можливо Нік вчора з мене зняв коли додому привіз), ноги вкриті синіми гематомами та теж в ранах, з руками такаж історія. Я нарешті дійшла до ванної кімнати і поглянула на своє лице, святі дикобрази, краще б я цього не робила. Вся червона від вчорашніх сліз, очі опухші, на шиї гематоми і рани, брова розбита, а на голові таке відчуття, ніби ворона посилилася. Одним словом - ЖАХ! Я швидко прийняла душ змивши з себе всі жахи вчорашнього дня, обробила рани, одну на нозі довелося навіть перев'язати, бо ще й досі кровоточила. Почистила зуби, висушила волосся, та розчисала його. Так з волоссям розібралася, далі ліце - я затонувала всі синці на обличчі та шиї й постаралася замалювати укус на шиї, з горем пополам, у мене вийшло. Я підкоректувала брови, підкрасила вії, та блиском намалювала губи. Я одягла білу футболку з якимось чорним надписом,білі джинси та кеди, доповнила свій образ жовтим кардиганом.

Ну все я готова до навчання

Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.

Ну все я готова до навчання.
Коли я вийшла Нік ще спав, а на годиннику вже було 7:46.
- Нііік, вставай - прошептала я йому на вушко.
- Уу...
- Ах так, я хотіла по хорошому, але ти сам напросився - підступно посміхнулася.
Взявши подушки я почали ними кидатися у цю сплячу красуню, а далі залізла на кровать і почала пригати, при цьому голосно сміючись.
- І тобі, доброго ранку! - проричав Нік.
- Оо, спляча красуня вже прокинулася? А я й не помітала...
- З тобою поспиш, то тебе в кімнату принеси, то тебе роздінь, на кровать положи і ось така твоя подяка? - далі бурчав Нік.
- Ах так?- я кинула в нього подушку поціливши прямо в голову. Посміхнувшись я пішла на кухню. Я забула вам розповісти, кожна кімната складається з маленької кухоньки, спальні та ванни, якщо не хочеш сам готувати то можна сходити в столову, але я не хотіла нікуди йти тому зробила собі і Ніку кави, і знайшла в холодильнику яйця, тож приготувала омлет. За цей час, Нік уже прийшов на кухню і просто сидів в телефоні.
- Що робиш? - запитала я.
- В телефоні сиджу.
- Ну я це помітила, а що саме ти в телефоні робиш? - далі допитувалася я.
- Ну Ден написав, він був моїм другом із школи, але потім його виключили зі школи за те що, часто прогулював і хамив вчителям. Запрошує мене й Майкла до нього на вечірку, сьогодні о 17:00, у нього вдома. Сказав що буде класно і ми можемо подружок взять. Ну то як, підемо?
- Ще не знаю. - звичайно я дуже хотіла піти, але хотілося шоб Нік повмовляв.
- Та ну пішли, буде алко, музика, танці, дівчата... Ой, просто алко, музика і танці - запнувся він, я підозріло на нього поглянула, але потім посміхнулася і кивнула в знак згоди.
- Урааа - закричав, як мале дитя Нік, підійшов до мене, взяв на руки і почав крутить, а я лиш сміялася.
Дааа, хто б міг подумати, що людина, яка колись обкидала мене матом, коли я його збила, стане мені найріднішю? Ми швидко поїли, але помітивши, що рани не затягуються дістали з холодильнака, два контейнери з кров'ю якоїсь тварини, коли ми їх опустошили, то порізи і синці моментально почала зникатииі біль припинявся. Ми пішли в 309 аудиторію, там у нас зараз ,,Магія, та як нею користуватися". У класі уже сиділи Малі з Майклом і всі інші студенти нашого курсу.
- Привіт - привіталися ми і сіли ззаду них. Клас був великим, виконаний у зелених тонах, стояло около 10 дерев'яних парт, та висіла велика, такого ж кольору, як і весь клас дошка.
"Мал, дзвонив Ден, друг Ніка і Майкла, запрошував на вечірку, сьогодні у 17:00 у нього вдома, буде класно! Ми всі в чотирьох ідемо і без ніяких відмовлень! Скажи про це Майклу."
"Ок, я навіть і не збиралася відмовлятися, зараз скажу!"
- Треба сказати Майклу про вечірку - перебив Нік.
- Він вже знає.
- Звідки?
- Я сказала Малі, а вона сказала Майклу.
- Коли ти вспіла?
- Тільки що.
- А точно, я вже й забув, що у вас зв'язок.
Продзвенів дзвінок.
- Так студенти, сідайте, я ваша вчитель, місіс Мерід. Давайте почнемо урок. Сьогодні ви дізнаєтесь своє направлення магії та навчитеся її контролювати. Отже, магія є чотирьох стихій (води, землі, вогню й повітря). Ви обов'язково вмієте контролювати одну стихію, іноді буває дві, а дуже рідко три. Тож давайте почнемо. Вийди сюди, будь ласка - вона вказала на мене і я підійшла до неї.
- Закрий очі і уяви перед собою чотири стихії, обери які ти захочеш.
- Скільки я зможу обрать?
- Це вже ти дізнаєшся потім - сказала вчителька, я в повному недорозумінні закрила очі, а коли розплющила їх, то помітила перед собою чртири кульки, перша була блакитного кольору і вній ніби жив океан, дуже гарно виглядало, друга - була зеленого кольору, а в ній ніби був ліс, третя була червона і вній вирувало полум'я, а четверта - була прозора, але всередині неї то вгору то вниз здіймалося листя з дерев.
- Обери три стихії - промовив загадковий голос, навіть не знаю звідки.
Тож трішки подумавши я обрала вогонь, воду та землю. Коли я знову відкрила очі то знову побачила перед собою клас і вчительку.
- Так, якщо ти вже вибрала, то уяви що ти можеш зробити з стихіями або стихією і продимонструй нам, що ти вибрала.
Трішки подумавши і включивши всю свою фантазію я змахнула рукою, у повітрі з'явився гарний букет троянд, далі я ще раз змахнула рукою і він почав палати.
- Чудово - сказала вчителька, а клас заопладував.
- Це ще не все. - сказала я, і всі здивовано на мене поглянули.
Знову змахнувши рукою з'явилася кулька з водою, я її направила рукою до вже майже догорівшого букета і затушила його. Клацнула пальцями і все зникло ніби нічого й не було.
Всі знову заопладували, але вже голосніше. Вчителька поставила мені 5, а я поклонившись, ніби артистка, яка щойно виступала пішла до свого місця.
- Молодець - похвалив мене Нік.
- Дякую.
- Ей, не розмовляти, юначе, ану йдіть сюди, зараз поглянемо на що ви здатні, крім того, що розмовляти - тикнула вчителька на Ніка, а він трішки скривившсь встав зі свого місця й попрямував до неї.
Закривши очі, він десь через хвилини дві знову їх відкрив. Він зробив одну троянду і помахом руки направив її до мене, вона долетіла і лягла прямо мені в руки.
- І це все? - хмикнула вчителька.
- Ні.
Прямо з полу з'явилося маленьке деревце, начаклувавши воду Нік його полив, і воно значно збільшилося.- всі заворожено спостерігали за його діями.
Деревце почало хилитатися від вітру, який кружляв навколо нього, згодом вітер вщух, а деревце почало зменшуватися, поки зовсім не зникло.
- Ну що ж молодець... - запнулася вчителька бо не знала його ім'я.
- Нік - підказав хлопчина.
- Молодець Нік - сказала місіс Мерід і поставила йому теж 5.
Далі вийшов Майкл, він обрав землю і вітер, а Малія вогонь і воду, а у всіх інших здібності були лише до однієї стихії. Так урок і закінчився, мені дуже сподобалося.
***
Полювання, я вполювала ламу, хоча ще на моїх очах був вовк і ведмідь, але то просто були перетворені, студенти академії. Забула розповісти, що після першого перетворення мої очі рідко бувають оранжеві, колір часто змінюється і мені це подобається.
***
Зіллєваріння.
Дуже цікавий предмет, кабінет знаходився у підвалі, стіни були сірі, в кабінеті було прохолодно, і лише одне віконце освітлювало цю кімнату. Але заголом урок усім сподобався, ми вчилися робити отруту для вампірів та протиотруту ( снодійне на кілька днів, здається саме це нам вчора кололи не одноразово).
Після уроків ми пішли встолову, набравши їжі, ми в чотирьох сіли за наш центральний столик і обговорювали сьогоднішню вечірку. Опинилося, що до Дена звідси їхати близько 1,5 години, тож ми вирішили, що виїдемо у 16:00, і трішки запізнимося. Поївши ми розійшлися по кімнатах, щоб переодягтися і привести себе в порядок до вечірки. На годиннику 14:57, на те щоб привести себе в порядрк в мене є одна гадина, потрібно поспішить. Я одягла чорне кортке плаття, яке ще нікуди не одягала, та чорні туфлі на шпильці.

Академія паранормального Where stories live. Discover now