Академія паранормального

#10

- Що зі мною? - було складно говорити, але це питання мене мучало з того моменту, як до мене повернулася свідомість...
- Ти втратила свідомість на фіз-рі і ніхто не знає з чим це пов'язано, з Малі сталося те ж саме, але вона ,,прокинулася" десь 30 хв тому, а ти аж 2 години була без свідомості, а вона около годинки. - хвилювався Нік
,,Я не знаю що відбувається, але я чую твої думки..."-пролунав голос у моїй голові.
,,Ей ти хто? Я що їду з глузду?"-запитала я у ,,голоса" у своїй голові.
,,Я Малі! Ти мене не впізнаєш? Я теж не знаю, що відбувається, але все це почалося після того, як ми втратили свідомість. Тобі не здається це дивним, ми були абсолютно здорові, а тут раптом це, та ще й в один день?"- знову голос, тепер я вже знаю, що це голос Малі.
,,Таааак, це дуже дивно, лади, потім розберемося"-я посміхнулася, ну що ж тепер ми ніби, як зв'язані... Ну що ж, це можливо і добре...
,,Можливо й добре" - знову голос Малі
,,Чорт, невже ти все чуєш? Як я жити буду?" - бурчала я
- Еее, чого це всі притихли - розрядив обстановку Нік.
Хм, я й не помітила тишини, бо ,,говирила" з Малі.
- То коли мене випишуть?-змінила тему я, запитавши у жінки у білому халаті, яка весь цей час копошилася біля мене, щось роблячи біля не відомого мені припарату.
-Я зараз сходжу запитаю у головного лікаря, але на мою думку Ви вже можете бути вільні. Зачикайте 10 хвилин. - відповіла медсестра і швидко вийшла за двері.
- Ну то що? Можливо кудись сходимо? - запропунувала я.
- Вам потрібен спокій! - настоював Нік.
- Ну, будь ласочка... - занили ми в один голос з Малі.
- Побачим! Але я тобі іти не дозволю іти, я тебе на руках понесу!-ствердив, а не запитав Нік
- А я тебе!!! - вийшов із-за дверей Майкл, а Малі побігла до нього і поцілувала, вони такі милі...
,,Я все чую"-знову її голос в моїй голові...
,,Тааак, ану вали звідси"-я посміхнулася, а вона лиш похитала головою, оце наглість...
- А чого це ви так посміхаєтесь-перебили нас хлопці.
,,Розкажем, вони повинні знать"-телепатично сказала я Малі, вона лиш кивнула в знак згоди.
- Ну... Ви повинні знати, що коли ми сьогодні втратили свідомість, зверніть увагу, здорові вампіри, подруги, в один день, в невелику різницю часу, втратили свідомість... Так от, коли ми прийшли в себе, то чуємо в своїй голові димки один одної, ми спілкуємося телепатично...
- Афігеть - все що зміг сказать Нік.
- Вау - це був Майкл.
- Це не вау, бо тепер мені потрібно контролювати свої думки - сказала я, з ноткою наіграного суму.
- А я свої...
І ми дружно засміялися!
- Молоді люди, я можу Вас відпустити, але вам потрібен спокій найближчі 3 дні, ніяких алкогольних напоїв, танців, гучної музики і всього, що з цим пов'язнано вам не можна - прийшла медсестра, але все ж таки я рада, що піду в академію, а не залишуся тут.
Тож ми всі разом вийшли з лікарні і направилися до кафешки, яка знаходиться через дорогу. Я вийшла в коридор лікарні, але тут мене хтось схопив на руки (хтось-Нік).
-А я тобі казав, що пішки ти не підеш. - він так мило посміхнувся показавши свої ямочки.
-Ну Нікуся, тут же ж не далеко іти - я зробила очки, як у кота із ,,Шрека"
-Нєа - сказав Нік і знову посміхнувся.
-Я важка-сказала я і почала дригати ногами.
-Та ти, як хмаринка...
-Сердня масса хмари - 800 тонн.
-Я знаю - він знову посміхнувся
-Ах так...- я надула губки і склала руки на грудяг, це було обідно...
-Та чого ти мала, я ж жартую - після цих слів його губи накрили мої. Поцілунок був ніжним і довгим, але коли в нас закінчилося повітря я повернулася до Малі, її ніс на руках Майкл і вони сміялися.
- А вони гарна пара - підмітила я.
- А ми краща - сказав мій наглий хлопець і пуцілував мене.
- Ну Ніііік, відпусти мене, ми ж вже прийшли - нила я.
Він мене покрутив, але потім всеж-таки поставив на землю.
Я і Малія замовили латте, а хлопці ,,каву по віденські", і кожний взяв по тортику.
Ми так мило сиділи сміялися, нам принесли напої, але тортика ще не подали, я пішла пудрити носик, а коли прийшла, то мої друзі вже майже доїдали мій кусочок, божественного наїдку... Ну це нормально? Я розізлилася і забрала в Ніка його, та він в мене його відбив - от гавнюк. Я сижу і п'ю своє латте, до якого руки цих обжор ще не дістали. Але мабуть Ніку мене стало жалко і він зі мною поділився)))
,,Ви мілашки" - знову її голос в мене в голові.
,,Так ти, обжора нагла, випльовуй бігом мій тортик, а то я не наїлася і вали з моєї голови" - ми почали дуже голосно сміятися, а хлопці не розуміли чого і зробили ображені личка...
-Ей, ну ви чого?-питала Малі
-Ви там разом про щось говорите, смієтеся, а нам не кажите - бурчали наші обіжені хлопчики.
-Ой, вам то буде не цікаво, доречі зараз уже 22:37, пішли в академію, бо ворота на ніч закривають, а на вулиці ночувать не охота...
***
- А ми вам зробили сюрприз, надіюсь ви будите не проти.-сказав Майкл коли ми зайшли в академію.
- Ми пересилили тебе до мене, а Майкла до Малі - з посмішкою до вух сказав Нік...
-Хм, ну побачим, побачим, ти ще пожалієш, бо я жахливо сплю і люблю спать по середині - з погрозливою посмішкою сказала я.
- Побачим - Нік перекинув мене через плече і поніс в кімнату. Я першим ділом пішла у ванну, включила душ і почала насолоджуватися теплими струйками води, які стікають у мене по тілу, моє блаженство перебив стук двері.
- А можна до тебе?
- Ні, я скоро вийду, потерпи, скоро і ти погрієшся під душиком - звичайно я розуміла, що він хотів, щоб ми прийняли душ разом, але я ще не готова.
Я домилася, закуталася в полотенце і хотіла взять чистий одяг, але блін, це не моя кімната і його тут нема, ну добре вийду так.
Я відкрила двері і вийшла.
- Вау, ти можливо його знімеш, тобі полотенце не потрібне - посміхався Нік.
- Ой заткнися.
Він ще раз посміхнувся і пішов у душ, я одягла труси і Нікову велику футболку. Розтелила постіль, забула сказать, хлопці навіть кроваті поздвигали, ну добре, мені ж краще, я Ніка з кроваті зкину, а сама ляжу по середині. Лягла в ліжко, оооо це блаженство, моя любов до кроватки, мммм))). Нік уже прийшов з душа в одному полотенці, мені цікаво як же він одягнеться, я одягалася коли його тут не було, але тут тепер є я. Він достав боксьори скинув полотенце і спокійно одягнув боксьори. Хм, а в нього огоооо, ладно, зробим вид що я нічого не бачила.
- Що сподобалося? - неочікувано запитав Нік
- Ти про що? - косим під дурочку...
- Ти ж знаєш?
- Навіть не здогадуюсь...
- Ладно, давай спать.
Він ліг біля мене, я положила свою голову йому на груди, а він свою руку мені на талію, я була йому дуже вдячна, що він не пристає до мене. Так я і заснула.
Я старалася)))
Ваша обжорка🍩🍰😘
Чекайте нову главу, але попереджаю я писала глави майже кожного дня бо були канікули, а тепер знову школа, репетитори, танці тож можливо глави виходитимуть рідше, але я буду старатися! Я повернула минулу обклалинку.
Солодких снів🙈