Академія паранормального

#9

Ми з Ніком гуляли по парку, саме так, біля академії є розкішний парк в якому ростуть різні дерева, яких за межами академії я ще не бачила. На деревах зріють різні плоди переважно круглі і маленького розміру, я набрала собі повні кармани ними і побачала кидатися у Ніка, а він у мене. Ми так сміялися і гуляли, що й не помітили, що закінчилася історія, тож я побігла на фіз-ру, а Нік мене доганяв.
***
В роздягалкі до мене підійшла, якась блонді здається старша за мене:
- Ей куриця, відійди, ти що не бачила що тут моє місце - у мене аж очі на Марс покотилися, а брови розійшлися пояснивши це тим, що вони не підходять один одному і в них різні дороги в цьому житті... Ну і я ж звичайно не стрималася і зі своєї вже сторони поїхала на неї:
- Слухай це ти мене курицьой назвала? Ротика свого прикрий, ато мій кулачок не втримається і сам його тобі закриє! На цьому місці не написано ,,місце блондинки, яка кожну ніч міняє хлопця"
- Ах ти... - почала хлюпать та, це мене дуже смішило
- Що я? - з насмішкою питала я.
Я відчула, як у мене на щоці залишився червоний відбиток
- Ну все с*ка, ти нарвалася! - я врізала їй  в щелепу з кулака, да, 5 років боксу пройшли не даром, удар ще тримаю!
Вона почала плакати, хай знає хто тут головний!
Я не переодягалася бо вже прийшла в спортивній формі, тому я зражу ж після того, як я поставила цю блонду на місце пішла на вулицю (сьогодні гарна погода, тому тренер сказав, що будемо там).
Фіз-ра була, як і в звичайних школах, розминка, три кола навколо стадіону, прес, а далі хлопці у футбол, а дівчата у волейбол. Моя черга подавать, я розмахуюсь і кидаю м'яч, команда супернеків його не зловила! Хм, я молодець!!! - знаю, знаю я дуже скромна. Голова закрутилася...
- Дівчат, грайте без мене, міні треба відійти...
Я пішла в академію до умивальника, моє погане самопочуття помітила Малі і побігла за мною. Ось я вже тут, включила воду і, темнота, останнє що я пом'ятаю крик Малі...
*** через 2 години.
Я чую голоси, але зрозуміти про що говорять не змогла, в ніс ударив запах медикаментів, я зрозуміла, що знаходжусь в лікарні. Я постаралася відкрити очі, але не дано. Після ще кількох спроб я всежтаки змогла відкрити очі. Перше що я побачила - нічого! Просто все розпливлося, але через якийсь час я помітила, що знаходжусь у кімнаті з білими стінами, а біля мене стоять Нік, Малі і жінка в білому халаті.
- Що зі мною? - було складно говорити, але це питання мене мучало з того моменту, як до мене повернулася свідомість...
Вибачайте, що глава не велика, просто дуже втомилася, напишіть у коменти свої ідеї в майбутньому розвитку подій, можливо якусь із них я використаю)))💓
Всім солодких снів!!!
Ваша Евеліна