Академія паранормального

#17

Я повернулася, ось глава. Приємного перегляду))
Я одягла швидко все, що мені дав Макс і вийшла до нього.
"Емі, ти де? Нічого, що я хвилююся, ти так мені нічого і не пояснила" - кричала в моїй голові Малія.
"Малі, все добре, заспокойся, я в Макса, потім поясню"
"Ні, не потім, через 30хв, щоб була в кімнаті, а то приб'ю"
"Угу"
- Макс, мені потрібно йти...
- Уже?
- Ага, Малі сказала, що якщо я через 30хв не буду в нашій кімнаті, то вона мене приб'є.
- Ну ок, надіюся, що ще зустрінемося.
- Обов'язково. Дякую що приютив)
І я вибігла з кімнати збивши якусь дівчину. Вона блондинка, не високого росту і з блакитними очима.

- Упс, пробач... - вимовила я.
- Ага..., ти нова шлюха Макса?
- Взагалі то ні, а хто ти?
- Беттані, а ти?
- Емілі.
- Гарне ім'я.
- Дякую, мені треба бігти, думаю тобі Макс все розповість.
Мдааа, знайомство в нас не із кращих, але думаю ми подружимся.
***
- Де ти була? Я хвилювалася! - репетувала Малі.
- Давай я почну спочятку. Я танцювала і побачила, як Нік цілується з якоюсь брюнеткою. Далі я пішла на двір, Нік вкрив мене своєю рубашко в ній був телефон, там була переписка з Юлічкою, в якій він писав, що я його достала, а ще вони хочуть віддать мене якомусь Деймону. Нік не один раз, як я зрозуміла залишався у неї на ніч і да це Юлічка підлаштувала наше з тобою викрадення. Що ще? Я пішла в академію, але ворота були зачинені тому з бутилкою віскі я сіла на землю, до мене підійшов Макс ми з ним довго говорили, а далі я проснулася в його кімнаті, між нами нічого не було, він класний, перевертень...
- Що?
- Не перебивай, так от, він перевертень і в нього є сестра Беттані. Все.
- Тепер почерзі. Хто такий Деймон?
- Хз...
- Що йому від тебе потрібно?
- Хз...
- Слухай, та ти прям все знаєш... - посміялася моя брюнеточка.
- Ага.
- Далі... Перевертень?
- Да.
- Ти хоч розумієш, що укус перевертня смертельний для вампіра?
- Ага, а ще він на 2 курсі, тому ще й сильніший за мене.
- І ти кажеш, що він класний?
- Да, він хороший і тобі не слід його боятися.
- А коли ми познайомимося? - повеселішала моя дура.
- Сьогодні, я позву його і Беттані до нас, зіграємо в "Бутилочку", подивимося фільми. Майкла позви. Але без Ніка!
- Ок.
Малі вийшла з кімнати, я так зрозуміла пішла до Майкла.
Такссс, а як мені зв'язатися з Максом? Доведеться до нього йти. Швидко привівши своє лице в порядок (підкоректувала брови, туш, блеск і вауля я готова). Я олягла:

Уже листопад і прохолодно, тому мій вибір зупинився саме на цьому.  Коли я вже була повністю готова то побігла до Макса.
Тук-тук. Постукала я в двері кімнати.
- Відчинено.- почула я дівочий голос, напевно Беттані.
Я знайшла, Макс лежав на дивані і грався в телефоні, а Беттані пила, напевно каву.
- Привіт.
- Ага...- все що сказала дівчина.
- О привіт - сказав Макс і обійняв мене.
- Чого прийшла - Беттані.
- Я хочу запропонувати вам прийти до мене сьогодні на 17:00 ( у 88 кімнату), я познайомлю вас з моєю подругою і її хлопцем, погуляємо.
- Добре. - Макс.
- Я ще не знаю...-Беттані.
- Беттані, чому ти така зла?
- Бо!
- Ну ок. Все, па-па, до вечора. - я обійняла Макса і кинула злий погляд на Бет.
Нє, а нафіг тут, я прийшла, запропонувала погулять, а вона ще випендрюється...
Продовження буде...