Академія паранормального

#11

Я прокинулася вранці від звуку набридливого будильника,  а Нік лише закрив лице подушкою, відвернувся і знову захропів.

І як йому це вдається? Я пішла в душ, вийшла в одному полотенці бо знала, що Нік всерівно спить, тож без жодного переживання зняла полотенце і мій вибір одягу зупинився на чорній кофтинці і юпкі в клітинку з високою посадкою.

На ноги одягла конверси, а волосся зібрала у мій улюблений хвіст.
- Мммм, а ти дуже гарно переодягаєшся - з посмішкою до вух сказав Нік.
- А підглядати не гарно! - теж з посмішкою, але в той же час соромом сказала я.
- А я й не підглядав, ти сама прийшла до мене і зняла полотенце...
- Ах так... - я кинула в нього подушкою і почала тікати, він звичайно догнав мене, перекинув через плече і кинув на кровать.
- Нік, перестааань, я сміялася, а він мене цілував у шию, нам пора на навчання. Перший урок історія, такщо одягайся і неси свій зад у кабінет.
Я встала і вийшла з кімнати.
*( у кабінеті історії )*
Я сіла до Малії, а Майкл зайняв місце біля себе для Ніка.
- Ну що у вас з Ніком щось було за ці два тижні? - несподіване питання Малі застало мене зненацька.
- Ні, ти що, я ще не готова, але боюся, що якщо буду довго тянуть, то він мені зрадить, адже так довго терпіть мені здається він не зможе, тим більше знаючи його минуле. А ви з Майклом?
- Ні, але він дуже хоче, а я боюсь... Слухай давай разом? Сьогодні!
- Ну я не знаю...
- Ти хочеш, щоб він тобі зрадив?
- Ні, але...
- Значить ми сьогодні разом ідем у тц і купуємо собі білизну і сьогодні ж ми обоє перестанемо бути дітьми.
- Міс Мартін і міс Хеннінг чи не могли б ви всьму класу розповісти при що ви так старанно розмовляєте весь урок? Чи можливо ви хочте замінити мене і розповісти про останню битву Марфелії проти перевертнів? - пролунав голос містера Гайнеса.
- Ні, ні, ви дуже цікаво розповідаєте - сказали ми хором.
"Ну то що йдемо?"-голос Малі в моїй голові, ви знаєте я вже навіть починає подобатись наш зв'язок, безпалівно говорити, списувати.
" Добре, але я боюсь"
"Я теж, але перший раз завжди страшно"-знову її голос.
"Малі, будь ласка, думай трішки тихіше бо в мене вже голова болить"
"Ой, Ем, вибач"-це вже було трішки тихіше і моя голова набагато легше все сприйняла.
Голову Малі переймали думки, які бушували в моїй голові, а саме вона думала про ніч. Я не дуже хотіла весь час вислуховувать про її думки, тож переключилася на нудно лекцію.
"Ем, ти серйозно будеш його слухати?"-нудне буркотіння містера Гайнеса перебила Малі.
"А що мені ще робити, слухати твої мрії про сьогоднішню ніч?"
Дзвінок, Ураааа. Я швидко склала речі і вибігла з кабінету, за мною зразу ж вибігла Малія.
- Го зараз звалим у тц, всерівно нічого цікавого сьогодні вже не станеться, бо залишився лише 1 урок - це фіз-ра, вона тобі треба?
- Ну добре ходім.
***
- А можливо цей?-запитала я у Малі показавши комплект чорної білизни.
- Ні, дуже відкритий.
- Тоді можливо цей?
- Ні дуже закритий.
- А який ти собі вибрала?
- Ось цей! - Малі показала мені чудовий темно-синій комплект.