Коли ми приїхали в цей будиночок я розклала речі і пішла дивитись телевізор. Фредді довго не було, я його майже не бачила відколи ми приїхали. Я хотіла заварити собі чаю, але двері в кухню були зачинені і я почула декілька фраз з розмови Фреда і моєї мами.
-... У вас не може бути любові, -строго сказала жінка.
-Це більше не повториться. Між нами нічого немає, -якось сумно відповів хлопець. В мене всередині все зжалось і я відчула що мої очі наповнюються слізьми. Почувши що хтось наближається до дверей я побігла у свою кімнату. Я сиділа і ридала.
-Що сталось? -почула я голос Фреда. Він хотів мене обійняти але я відштовхнула його.
-Я не хочу тебе бачити, йди геть! -викрикнула я. У відповідь тишина.
-Прошу забирайся...
-Але це не правда, я мусив сказати це твоїй мамі. Я маю захищати тебе, але я закохався в тебе, а це не правильно.
Я обернулась до нього і раптом він поцілував мене, а я навіть не сопротивлялась, тільки відповідала взаємністю. Отямившись я замітила що ми без футболок і Фредді вже хотів переходити на наступний етап, але я зупинила його.
-Фредді. Не треба. Прошу, йди геть, -відштовхнула я його.
Хлопець ображено глянув на мене і зробивши серйозне лице вийшов з кімнати.
Ранок
На годиннику вже 9 ранку. Я неохоче встала з ліжка і попрямувала в ванну. Зробивши всі водні процедури я вділа свої чорні джинси і світшот з малюнком Пікачу.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Одівшись я зайшла в кухню. За столом сиділа Марго і пила каву, а мама куховарила за плитою. Я сівши за стіл запитально глянула на сестру. Вона подивилась на мене і чуть не пирскнула від сміху. Я сіла ближче до неї і прошептала:
