|•Мій•| Охо®онець°

(19)

POV Марго

Я проснулась і спробувала встати, але щось важке мені не давало цього зробити. Це рука Алана. Алан? Що він тут робить? Точно, наш план.... А я вже забула про нього. Через 10 хвилин мучення я вибрала і пішла в ванну. Зробила всі процедури і оділась я зайшла в кімнату сестри. Але її там не було. Взявши телефон я набрала номер Ебігейл.

-Алло, -пробурмотіла сонно вона.

-Ти де? Я тут одна з Аланом. Що мені робити? -в мене почалась паніка.

-Не хвилюйся ми зара приїдемо.

-Ми?

-Угу. Я і Фредді, всьо чмокі..... Я скоро буду.

Я пішла на кухню, приготувала оладді. Невдовзі в кухню зайшов Алан.

-Доброго ранку, -ня тягнулася  усмішку.

-Привіт киця, -обнял він мене.

-Сідай, будемо снідати.

Ми сіли їсти, спочатку обоє мовчали, але я пережила тишину.

-Розкажи щось про себе.

-Ну.... Наприклад? -вигнув брову "вчитель"

-Ну твоє хобі, твоя сім'я і ще щось цікаве, - значить говорити не хоче! Нічого, я його заставлю.

-В мене є старша сестра, яка живе в іншій країні. Батьки мають бізнес в Італії, граю на гітарі ну і ніби все, -усміхнувся він, -твоя черга! Розкажи щось.

-Ну мені 17, маю сестру молодшу на 2 місяці і я люблю співати, але не при великій компанії.

-Цікаво...... А що з батьками?

-Ми живемо з татом і його ніби  дружиною.

-Вибач якщо вміщують, але що з вашою мамою?

-ПФ... Нічого, просто живе в Німеччині.

-Що будемо робити цілий день?

-Я не знаю, але зараз приїде Ебігейл.

Після сніданку я помила посуд і ми пішли дивитись фільм. В дім зайшла Ебігейл і я обняла її.

-Ти мене зара задушиш! -ледве говорила сестра.

-Сорян, -відійшла я від неї.

-Він досі тут?

-Угу. Я вже до нього привикла і він милий.

-Йой..... Все з тобою ясно.

-А де Фредді? Ти ж казала що він теж буде.