|•Мій•| Охо®онець°

(16)

Я сиділа в своїй кімнаті, почувся стук у двері. Зайшов Алан і сів біля мене.

-Що робиш?

-Збираюсь фільм дивитись, ви щось хотіли сказати?

-Чому ти від мене втікаєш? Навіть зараз стараєшся менше зі мною говорити, -він сів ближче до мене. Моє дихання і серцебиття пришвидшилось.

-Я..  Не втікаю від вас, -сказала тихо я пробуючи вирівняти своє дихання.

-Давай на ти. І називай мене Алан.

-Добре, -я хотіла вийти з кімнати, але Алан перекрив дорогу.

-Знову втікаєш.

Я не встигла нічого сказати, двері зачинились, а він почав цілувати мене. Що я творю!?
Мені приємно і одночасно огидно. В кімнату заходить Марго. В її очах злість і сум. Вона біжить геть, а я відштовхнувши Алана і хочу йти за нею. Його рука хватає мене:

-Залиш її, -говорить він мені на вухо і цілує шию. Я не можу його відштовхнути! Він занадто сильний для мене і не замітивши я вже лежу на ліжку, а він наді мною.

-Відвали! -крикнула я.

-Чому? Я знаю що тобі подобаюсь.

-Вона сказала відвали! Ти глухий? - із входу почувся дуже рідний мені голос.

Сильні руки схопили Алана і прижали до стіни. Фредді з ненавистю щось говорив йому, а той лише махач головою. Коли "вчитель математики" вийшов, Фред підійшов до мене і обняв. Так добре з ним, його ніжні і сильні руки пригортають мене до нього. В обіймах я заснула.

POV  Фредді

Я сидів і думав про цього нового вчителя математики. Якийсь слизький тип, дуже підозрілий. Я почув мелодію телефону. Це Хейлі.

-Алло, -відповів я.

-Ага, здоров, ти знав що наш Алан батькович сьогодні йде до Ебігейл і Марго? -запитала вона і в мене чуть очі не вилізли.

-Нафіга?

-Ну тіпа в Марго з ним побачення, -хихикнула вона.

-Ясно. Дякую що повідомила, -збив я і швидко вийшов з квартири.

Я їхав так швидко, що чуть не попав в аварію, але пронесло. Зайшов на потрібний мені поверх. Вже хотів стукати в двері, але раптом вибігає Марго вся в сльозах. Не звертаючи на мене уваги вона побігла вниз. Я зрозумів що тут щось не так, тому швидко забіг в квартиру. Я почув голоса Ебігейл і цього мудака.

-Відвали! -крикнула дівчина.

-Чому? Я знаю що тобі подобається, -відповів він.

Я швидко зайшов в кімнату і побачив його над нею.

-Вона сказала відвали! Ти глухий? -крикнув я і прижав його до стіни.

-Ще раз підійдеш до Ебігейл або Марго я тебе своїми руками вб'ю. Ти мене зрозумів? -крізь зуби говорив я, а він лише кивав головою.

Коли він пішов, я сів біля Ебігейл і обняв її. Через декілька хвилин вона заснула і я уклавши її в ліжко теж ліг біля неї.