|•Мій•| Охо®онець°

(18)

-розслабся зая....

Пару днів назад

-Фредді! -крикнула я шукаючи його по всій хаті.

-Я тут, -вийшов він з кухні, -що таке?

-Я хотіла тебе дещо попросити....

-Ну давай, кажи.

-Навчи мене битись.

-Без проблем, зайка, -блін так класно коли він так мене називає.

-Не заставляй мене червоніти, а де всі? -тільки усвідомила я, що крім нас нікого нема.

-Марго поїхала до Лізи, твій тато і Саманта пішли по справах..... бізнес якийсь, -піднімався по сходах Фред.

-Ти йдеш?

-Угу, -я пішла за ним.

Ми зайшли в кімнату, хлопець став ззаді і взявши мої руки почав показувати як треба битись, захищатися, блокувати удари.

-На всякий випадок...... Це не по чоловічому, але тобі можливо підійде, -трохи притих він.

-Ну кажи вже.

-Плюй в очі і бий між ноги, -я впала зі сміху.

-Хахахах, серйозно? Я б не додумалась.

-Я серйозно сказав, що тобі робити, а ти тут ржеш, -підійшов він до мене.

Я швидко встала і поцілувала його.

-Не обіжайся принцеса, -усміхнулась я йому, а він лише хмикнув.

-А ти хто тоді? Термінатором тебе не назву, може дрищ? -тепер усміхався він.

-У мене зато єдиноріг є, -показав він мені язик і я знову почала дико ржати.

-Здається ти з нього впав і головою вдарився, -ще посміялись ми, а потім він зробив серйозне лице.

Фредді швидко підійшов до мене і хотів мене вдарити, але мій рефлекс заблокував удар.

-Молодець, так тримати! -поцілував він мене......

Наші дні

-Розслабся зая....

-Я сказала відвали придурок, тобі гірше буде і не називайте мене так! -на ці слова він лише засміявся.

-Гірше буде тому Фредді, якщо він нам помішає.... А ми тут повеселимося і як хочу так і називаю, -приблизился він.

Я згадав уроки Фреда. Коли Алан підійшов до мене, вже майже в обнімку я вдарила його між ноги, потім локтем по спині і коли він впав копнула в живіт. Він скрутився від болі. Я швидко побігла з класу і поїхала додому.