Мисливиця на вампірів

Глава 3

Наступного ранку світило сонце була досить гарна погода, хотілось би погуляти але треба йти до школи. Мама приготувала какао і сендвіч. Я із задоволенням це з'їла і пішла робити водні процедури і одягатися. Я одягнула джинси і легеньку кофту, адже на дворі не було холодно. Тато відвіз мене до школи, знову багато поглядів в мою сторону. Я пішла на математику, адже це у мене перший урок. Я любила математику і тому завжди добре її знала. На перерві в столовій я сіла не до моїх нових друзів, а до Белли адже мені було трохи жаль її і я хотіла з нею подружитися.
- Привіт ти не проти, якщо я тут сяду - я сказала це якнайлагідніше
У відповідь я получила згоджувальний кивок
- Мене звати Емма - я перша почала розмову
- Белла - коротко відповіла та. Я старалася з нею заговорити, розпитувати її про все як не дивно вона відповідала .
- Я знаю що ти розсталася із своїм хлопцем якого дуже любила, але чому ти така сумна, мені сказали що це було досить давно
- Ти просто не знаєш який він і я тебе за це не виню та і ти напевно ніколи  сильно любила хлопця
- Ти права, слухай може сходимо сьогодні прогуляємось після школи?
- Давай - я дуже рада що вона погодилася і після цього ми пішли на уроки.
Уроки йшли так довго і я не могла докечатися коли ми з Беллою підемо прогуляємось. Накінець вони закінчилися і я зустрілась з Беллою біля школи.
Ми пішли гуляти по всьому місту.
- Так чому ти так довго не можеш його забути і постійно така в'яла і сумна.
- Розумієш справа не тільки в ньому, в мене є друг його звати Джейк. Він мене підтримував після того як Едвард поїхав- як я зрозуміла Едвард її колишній хлопець- ми разом ремонтували байки каталися на них ходили в кіно, а тепер він до мене не дзвонить ми  не спілкуємося і я не з знаю в чому причина
- Так чому не поїдеш і не запитаєш?
- Я приїжджала до нього, а він так і сказав, що не хоче говорити але причину мені так і не сказав- мені здалося що вона, щось недоговорює .
- Ясно ти знаєш в мене було кілька хлопців, але я їх так не любила як ти Едварда !
- Я його люблю і зараз, мені здається я його не забуду!
- Але ж треба жити дальше чому ти маєш страждати через нього, якщо він сам від тебе пішов і напевно вже забув, та і як я зрозуміла у тебе з Джейком щось є ??
- Мені з ним дуже легко і я люблю проводити з ним час
- Ну ось почни зустрічатися з Джейком і ти забудеш Едварда.
Я провела Беллу додому виявляється вона теж живе близько до мене .

Ми з Беллою стали подругами проводили разом час ходили в кіно, правда вона деколи проводилась дуже дивно робила небезпечні речі і їй це подобалося, але я старалася її від цього відговорювати .
Одного дня , ми вийшли з нею гуляти і вона запропонувала піти в ліс, або на скелі вона сказала що там дуже красивий вид
Коли ми туди дойшли я побачила дійсно гарний пейзаж ми стояли на скелі.
- Слухай я хочу попробувати дещо для задоволення- я здивовано подивилася на неї а вона почала знімати куртку. Я не зразу зрозуміла що вона хоче зробити , але коли зрозуміла було пізно Белла почала бігти до краю скелі і стрибнула у воду.
-Белла - я крикнула і підбігла до краю скелі куди тільки що стрибнула Белла і тут я почула як хтось біжить заді мене і кричить до Белли в секунді зі скелі стрибнув
якийсь хлопець мого віку брюнет  на якому були тільки шорти.