Мисливиця на вампірів

Глава 5

Я проснулась і мені вже було набагато легше я все ще була в лікарні . Я встала і біля мене була мама вона сиділа на кріслі і робила щось в телефоні. Як тільки вона замітила що я проснулась вона зразу підійшла до мене і обняла, запиталась як я себе почуваю. Таке враження що зі мною нічого і не сталося я відчувала себе нормально
- Скільки я проспала ?
- Два дні, але лікарі сказали що ти дуже перевтомилася і все
- Ясно -я не захотіла розказувати мамі як мене боліла голова як тільки проявляється Едвард, але може це просто співпадіння.
- Ну добре ти вже виспалась я надіюсь - мама посміхнулася мені- Забирайся лікарі позволити їхати додому .
- Ура. Добре мам - я зраділа дуже що не прийдеться тут лежати. Мама вийшла з палати напевно пішла говорити з лікарем. А я почала одягатися і збирати речі .
Через декілька хвилин знову зайшла мама і в цей час я вже була готова, тому ми вийшли і пішли до машини. Як я зрозуміла до школи я завтра і післязавтра не йду, мало що може статися. Як тільки ми прийшли додому я почала шукати у своїх речах телефон, адже я згадала яке в мене там є відео про Едварда і Джейка. Судячи з якою силою Едвард штовхнув Джейка чуть не на 10 метрів, а Джейк він перевертень. Я не боялася, але здивована була. Я в шоці на Беллу запав і вампір і перевертень ну вона везуча. Стукнула вже 5 година
Моїх батьків вже не було їм на мене взагалі всерівно.
Тут я почула стук у двері. Це була Белла.
- Привіт я подзвонила до твоєї мами і вона сказала що ти вдома - я обіцяла собі бути обідженою але після того як я побачила те що побачила я хотіла з нею поговорити. Я мовчки відступила від проходу даючи знак щоб вона пройшла.
- Ми з тобою давно не говорили
- Це тому що хтось на мене не закечав нічого не сказав і навіть трубки не брав, я думала за цей час ми з тобою добре подружилися, але я напевно помилялася .- я дуже розізлилась на неї нічого не сказала, вона навіть мене у ніщо не ставить. І тут навколо мене почало все трестися таке враження що то був землетрус,але я відчувала що всередині мене все тресеться. Все почало падати, а лампочки лопати. Я дуже злякалась, тому що знала що це роблю я, не знаю чому я просто знала. Белла подивилася на мене питальним поглядом і я бачила що вона теж не на жарт злякалась і стояла трималася за ручку дверей
- Емма це ти робиш ?- я не знала що відповісти я була в шоці це залежить від мого настрою як тільки я розізлилась все почало тремтіти і нищитись
- Т- так - я дуже тихо відповіла і постаралася заспокоїтися. І В МЕНЕ ПОЛУЧИЛОСЬ. Значить це все робила я, я не знаю хто я така і чому я можу так робити. Коли це все заспокоїлося Белла не хотіла ворушити цю тему тому хотіла допомогти поприбирати. До дев'ятої було чисто правда лампочки ми не змогли замінити тому я щось придумаю.
- Може тепер поговоримо на іншу тему? - я знала про що говорить Белла але видно було що це все для неї не в новинку.
- Я не знаю що зі мною, але ті рази як тільки я була ближче до Едварда в мене зразу дуже боліла і крутилася голова і я втрачала свідомість - А ти нічого не хочеш розказати ?
- Ти про що?
- Я знаю що Джейк перевертень, а той Едвард що вампір ?
- Нііііііііііі звідки ти це взяла це ж повна нісенітниця
- Тільки не треба брехати я все бачила своїми очима
- Може тобі щось прибачилося
- Але мому телефону не може пиибачитися- я показала Беллі то відео
- Так ти права Джейк перевертень, а Едвард вампір
а ти хто ?