Мисливиця на вампірів

Глава 4

Я дивлюсь вниз і нічого не можу побачити ні того брюнета ні Белли. Я була дуже розгублена і не знала що робити. Звідси я нічого не дізнаюся але спускатися дуже довго, проте вибору не було і я побігла. Це вже був вечір я ще була досить високо від того берега але бачила що той брюнет і Белла йдуть додому. Я зраділа, що з нею все добре, але було обідно що вони мене не зачекали ну це вже не дуже важливо.
Я вже підходила додому Белли і здалеку бачу, що Белла сідає у машину якоїсь незнайомки я починаю бігти до її дому, але машина вже вирушила я тільки бачу того брюнета що її врятував здається це Джейк.
- Ей ти Джейк так?? Куди Белла поїхала і з ким ? - я тільки тепер замітила який він накачений і дуже симпатичний .
- Нікуди - він був дуже злий і навіть не подивився на мене, він був дуже стривожений Беллою напевно вона йому дуже подобається.
Джейк просто взяв і побіг. Дам не дуже він любить говорити.
Наступні два дня я старалася додзвонитися до Белли але ніхто трубку не брав. Я пішла до неї в дім  там був її тато
- Доброго дня Чарлі ви не знаєте де Белла ??
- Так Емма вона поїхала зі своєю подругою ?
А коли приїдуть ? Через день  вже школа !
- Не знаю можливо вона пропустить пару днів школи !
- Добре дякую- я попрощалася і пішла додому бо вже було пізно. Сьогодні субота а Белла не знати коли приїде. Але чому я маю за неї переживати якщо їй на мене наплювати все досить. Це вже було пізно і я хотіла подивитися фільм  "Дивергент" , а потім іти спати. Зранку нікого не було вдома я знову сама по собі. Зробила собі омлет. Я вирішила піти прогулятися в ліс я там була тільки один раз, тому і йду.
Погода була досить нормальною, сонце світило. Я йшла по лісі і почула як хтось свариться і підійшла до того місця і трохи заховалась за дерево я дивлюсь а там Белла, Джейк і ще якийсь дуже блідий хлопець.
Я вже хотіла вийти але тут той хлопець відштовхує Джейка дуже далеко а Джейк в повітрі  перетворюється на вовка величезного вовка. Ого круто!!  Оце так ! Я зразу витягнула телефон і почала знімати а Белла просто спокійно стоїть і дивитися і говорить до Вовка-Джейка і потім він якось дуже засмутилася і втік. Я вже вийшла з-за дерева, але тут мені різко закрутилася голова і все почало розпливатися і темнота..
Я прокинулася в лікарні біля мене нікого не було напевно батьки знову на роботі мені захотілося до своїх друзів які завжди були зі мною. Тут до мене зайшли мама  тато і лікар Напевно вони просто були в коридорі, а я вже подумала що їм на мене всерівно.
- Привіт доню як ти ? - мама заговорила до мене дуже ніжним голосом
- Ми за тебе дуже переживали- подав голос тато
-Все вже нормально а що зі мною- мені була цікава причина такого різкого болю в голові і втрати свідомості
- Ти просто перевтомилася і все, але тобі ще прийдеться полежати в нас цю ніч в лікарні- сказав лікар і вийшов з палати
- Доню нам теж потрібно йти але ми завтра за тобою заїдемо !!- повідомила мама і вони з татом почали вставати
- Добре мам до завтра
- Папа
Після них в палату зайшла Белла і Едвард і тут в мене різко знову почала боліти голова і якби на голову тисне камінь і свисток свистить зі всієї сили, що зі мною я не розумію і тут знову темнота