Мисливиця на вампірів

Глава 6

- Я не знаю хто я, зі мною таке вперше, я не розумію як тільки до мене підходить твій Едвард вампір зі мною щось відбувається таке враження що мене розривають на частини це просто не виносимо - я проговорила це дуже швидко і зі злостю, адже мені дуже дивно я вроді б простий собі підліток, а тут і вампіри і перевертні та і зі мною щось не так коли я переживаю і злюсь все починає дуже вібрувати і знищуватися ось як зараз. І тут знову починався той землетрус я за ці пару годин вже задовбалася як мені з цим жити, але може це просто не надовго, як хвороба, але таких хворіб не буває. В мене було дуже багато запитань, але не було ні відповідей і навіть не було того кому я можу задати ці питання. Батьки як дізнаються віддадуть мене в якусь лікарню і все їм просто всерівно на мене.
- Заспокійся я знаю хто тобі допоможе- Белла підійшла до мене приобняла і все знову затихло.
-І хто ж ?
- Як ти розумієш Едвард тут не один вампір, тут є ціла його велика сім'я, і в нього є батько він лікар і дуже розумний, такщо давай поїдемо до нього.- мені здалося що вибору в мене немає, можливо тільки він може допомогти по суті більше нема кому.
- Гаразд
- То що поїхали ?
- Вже ?
- Ну так
- Зараз мені ще потрібно переодягнутися- і я швидко побігла у свою кімнату і через хвилину повернулася вже повністю готова
- Йдемо - я сказала і ми вийшли з дому.
Ми сіли в машину Белли і рушили з місця. Ми виїхали з міста і поїхали у ліс. Ну так вони вампіри і їм треба щоб ніхто про них не знав тому і живуть собі у лісі.
Через деякий час машина зупинилася і ми з Беллою вийшли з неї. І перше на що я звернула увагу це величезний двоповерховий будинок, який мені дуже сподобався я би хотіла тут жити але не з вампірами. Белла повела мене в дім. Страшно мені не було ну Белла ж їх не боїться, а вона точно людина я впевнена.
- Карлайл я тут привела декого- Белла прокричала як тільки зайшла в дім. І з одної з кімнат вийшов чоловік років тридцяти, ну нічого такий молодий а вже має такого дорослого сина.
- Хто це ? - запитав, як я розумію Карлайл- вампір.
- Це моя подруга і в неї є проблема, вона людина і вже знає про вас- коли Белла це сказала в секунді в кімнаті появилося ще багато підлітків і одна трохи старша жінка. Ого такі молоді , а такі діти - подумала в своїй голові.
- Гаразд хай пройде у мій кабінет.- і я пройшла за ним повз цих підлітків, здається вони теж вампіри і серед них я зауважила Едварда, дивно що мені вже не так погано коли він поруч.
Коли ми вже підходили до кабінету, Едвард щось прокричав і схопився за голову всі вампіри і Белла зразу опинилися біля нього а він якось дивно подивився на мене, цікаво чому. Ми зайшли у кабінет і Карлайл, почав задавати питання:
- Ну так яка в тебе проблема- я вирішила розказати повністю все
- Розумієте декілька днів назад, здається це була неділя, я прогулювалася в лісі і побачила Беллу, Едварда, і Джейка, Едвард штовхнув Джейкоба на метрів десять, а Джейк в повітрі перетворився на вовка, я зняла це на телефон. Після цього вирішила вийти до них, коли Джейк побіг, але тільки я підійшла ближче мене почала дуже боліти голова і крутитися, таке враження, що там багато бджіл. Я проснулась в лікарні, там були лікар, мама, ну загалом все нормально, потім прийшла Белла, а за нею і Едвард зайшов і знову ці симптоми, біль головокружіння, бджоли. Але після цього голова вже не боліла, але було щось інше. Коли мене привезли додому сьогодні, прийшла Белла в нас був один конфлікт і я розізлилась на неї- Карлайл встав і пішов до маленької бібліотеки що стояла в кінці кімнати - тоді в кімнаті почало все вібрувати і падати, розбиватися, лампочки лопати- Карлайл завзято прегортував якусь стару книгу і зупинився на одній стороні
- Я знаю хто ти - він дуже голосно прокричав це - Ти....