Почнемо знову

20.

День почався з того, шо я з розгону впала з ліжка, а пізніше запуталась в ковдрі. Весело буде нині, я пішла в ванну, зробила з себе людину і пішла на кухню. Бабусі не було, напевно поїхала до Львова, та були млинці з шоколадом і полуничним варенням. Заваривши собі і Максиму каву я пішла його будити.
Та він вже не спав, шо дуже дивно.
- Ого, шо то в лісі здохло? Як ти так рано встав?
- Сьогодні мають приїхати батьки. Треба прибрати, ти ж знаєш як мама відноситься до безпорядку.
- Добре, я тобі каву зробила, йди поснідай, а тоді будеш наводити порядки.

Після сніданку я пішла прибирати в своїй кімнаті, бо таке враження, шо там провели третю світову війну. Я включила музику на колонці і пританцьовуючи почала робити порядок. Перескладала одяг в шафі, повитирала порох, попилесосила, і помила підлогу. Так чисто тут давно не було. Я почула дверний дзвінок, виключила музику і спустилася відкривати двері. Неочікувано було побачити такого гостя.
- Привіт.
- Привіт, Денис. Маєш якусь розмову з Максом?
- Ні, з тобою. Можна зайти?
  Я закотила очі:
- Заходь.
Він сів за стіл, на кухні і я теж.
- То як відпочинок?
- А яка тобі різниця?
- Не язви до мене. Я хочу спокійно поговорити.
- Говори, я тебе слухаю.
- Може ми сьогодні прогуляємся?
- Нє, не прогуляємся.
- Чому?
- Тому шо ти не та компанія з якою мені буде приємно гуляти.
- А той твій Влад - ліпше?
- Однозначно. Все, я не хочу говорити. Виходь.
- Зря ти так.
На кухню прийшов Макс:
- Шось сталось?
- Випровади того гостя.
***
Максим поїхав за батьками на вокзал. Я вирішила подивитися якийсь серіал. Мій професійний погляд вибрав "Рівердейл".
Після двогодинного перегляду я почула голос мами і спустилася до них. Ми ще трішки пообнімалися і сіли на кухні обговорюючи різні теми. Я не особливо люблю сімейні вечори, тому як тільки з'явилась можливість пішла в свою кімнату. Взяла в руки телефон - 3 пропущених від Влада, треба передзвонити.
Гудок, другий і він підняв слухавку:
- Алло, пропажа. Де ти була?
- Батьки раніше приїхали з Польщі, то я з ними сиділа.
- Сьогодні кудась йдеш?
- Не знаю, напевно нє. Хіба мене Ксюха чи Максим витягнуть з хати, але то наврядчи.
- Чого?
- Ну, Ксюха посварилась з своїми батьками і нікуда не йде. А Макс без настрою.

Наступні години ми говорили про все на світі. Про наші смішні ситуації, про життя, про світогляди і тому подібне. І коли вже я хотіла спати ми домовилися, шо завтра йдем гуляти.