Переливи ночі

VIII

Я ще довго вивчала будь-яку інформацію, яку змогла відшукати про Марка в інтернеті, геть забувши про прогулянку, як і чесно кажучи про все на світі. Але найденого виявилося занадто мало, щоб нагодувати мою неосяжну цікавість. Всього кілька невеликих статей, котрі ще й доводилося перекладати, що було зовсім незручно.

Але дещо мені таки стало відомо, хоч більшою мірою про саму групу ніж про хлопця окремо.

KRYLA — це українська музична група, що складається з трьох осіб. Вона створена ще чотири роки тому, але довгий час була відома лише вузькому колу людей в основному у Львові. Хлопці виступали в барах, на різних фестивалях і розігрівах інших виконавців, до того, як на початку року не випустили пісню «Ластівка», а потім і свій дебютний альбом «Залізні крила». Завдяки якому стали без сумніву справжнім проривом року, розриваючи національні радіо чарти.

Але зате мені вдалося відшукати профіль Марка в інстаграмі, хоча там і виявилося всього дві фотографії та кілька закріплених історій з їх виступів, один з яких проходив ще влітку на фестивалі в Празі.

Виходжу я на коротку прогулянку тільки ближче до вечора, лише для того, щоб провітрити голову. А коли повертаюся то першим ділом бачу кілька пропущених від тітки Клари. Я ледве стримуюся щоб не закотити очі, адже їй знадобилося так мало часу, щоб про все дізнатися. Щоб не змушувати її хвилюватися, в цей раз я сама набираю тітку і після кількох коротких гудків чую її незадоволений голос, геть позбавлений звичної теплоти:

— Чому ти поїхала за три дев'ять земель, а я дізнаюся про це останньою?!

— Пробач.

— Пробач? Дорога, твоя мама вривається до мого дому з претензією про те, що я потакаю твоїм примхам, розбещую тебе і кінець кінцем зовсім не хвилююся про твоє здоров'я! Ти просила в мене гроші на концертний квиток, а не на поїздку в іншу країну!

— Я не хотіла тебе обманювати, чесне слово. Але якби я казала правду, то ти ні за що не стала б мені допомагати.

Тітка зітхнула і довго мовчала, перш ніж вже спокійніше запитати:

— Але з тобою все в порядку?

— Зі мною було все не в порядку, до цієї поїздки, — чесно зізнаюся я. — Вона була мені дуже потрібна.

— Тереза, мені варто хвилюватися?

— Ні, не варто. Зараз мені залишилося лише декого відшукати тут.