Міраж зими

7

— Йа! Пак Чімін! — відкрилися двері ліфту і тому Чім перший вийшов пройшовши по коридорі вправо в сторону дверей, а за ним і ображений Чонгук.
Навіть і помінятися немає з ким, друзі собі по парах будуть, бо поміняються між собою, а він одинокий, хоча, тут з ним ще придурок є, який спеціально це зробив, щоб знущатися, а як же. Він хмикнув собі під ніс.

Коли Чімін відкрив номер то вони зразу зайшли в міні прихожу де була маленька шафа, щоб класти верхній одяг, а в низу поличка для взуття чи ще чогось. Вони роззулися і лишили там дорожні сумки пройшовши дальше. Там де прихожа є двері, тому Чонгук їх відкрив. Це є ванна кімната разом із туалетом. Все універсально: світла кімната із білим тоном. З права умивальник, а прямо велика ванна із шторкою, а з ліва туалет. Вийшовши із кімнати він йде прямо і там сама спальня.
По середині велике двоспальне ліжко із білим простинями та з верху покривалом, по боках тумбочки із настільними лампами теж світлих тонів, а біля вікна два крісла із дерев'яним столиком, а паралельно до ліжка є комод з телевізором.
Чімін зайшовши в кімнату зразу хмикнув сівши на крісло.

  Йому це не в новинку, скільки раз він був у готелях, що тут навіть не має що розглядати. Він був ще у кращих готелях, тільки про це він мовчить, щоб не випендрюватися.

Блондин - багатий синок і він це прекрасно розуміє, тільки Чім не такий як всі думають.
Просто, так, він розпещений і нахабний, але не любить випендрюватися багатством сім'ї перед друзями чи іншим знайомими. Він не такий ще розпещений, як думають.

Чім дивиться на реакцію Чона, що розглядає крадькома готель підходячи до вікна. Він помітив, що тут є балкон, тільки двері із сторони Чіміна, тому поглянувши на мить у його сторону зітзхнув пройшовши дальше і сівши на крісло поряд з блондином.

Тоді коли він сів, то відчув вібрацію телеіона і витягнувши його, він побачив що телефонує Юнгі.
Чім дивиться на нього стомлено, бо дорога була довга і заращ хочеться відпочити, хоча тільки 12 година дня.

Відкинувшись на спинку білого шкіряного крісла, він слухає діалог Чона із Юнгі, що було чути із слухавки:

— Ало. Що таке Юнгі?

— Чонгук, вчитель крч сказав, щоб за 10 хвилин спустилися на обід. Томуч ідіть в душ і переодягайтеся, мало часу

— Добре, Юн. До речі, ти якийсь не задоволений. Щось сталося?

Він помітив, що голос Юнгі якийсь різкий, наче він не хоче нікого бачити і чути, принципі як завжди, але не в такій формі