Міраж зими

3

вікно таксі і здивовано видихнув зачаровано дивившись на великий багатий особняк.
Це великий двоповерховий будинок, здається, з багатьма кімнатами і великий двір, не кажучи про великий сад, що є позаду.
Здається, там ростуть груші яблуні, а ще й мандарини. Тільки так сильно не видно із далека. Біля вхідних дверей є великі сходи, а по боках зелені декоративні кущі у яких була різна форма.

Схвильовано ковтнувши, він вийшов із таксі і зайшов у двір сильно не розглядаючи. Піднявшись сходами у нього зд
почало більше колотитися серце і по спині пройшов маленький холодок. Натиснувши на кнопку дзвінка, він вздригнувся від такого звучного звуку прикривши на мить очі.
Через кілька секунд почулися кроки за дверима, а після їх відкрила якась жінка, що була у формі, а ще на голові був маленький пучок. Вона усміхнулась, але здається це був ї обов'язок обслуговувати щиро гостей

— Доброго дня. Я...

— Доброго. Я знаю, містере Чон- жінка пропустила хлопця, а той сором'язливо усміхнувся опустивши на мить погляд

— Ой ні. Просто Чонгук-і тоді та жінка кивнула.

Коли хлопець роззувся, то вона рукою показала дорогу на верх і вже коли хотіла йти за ним, то

— Ліна

Гукає тонкий голосок і із великої зали; показалася жінка зовсім не знайома Чону, але виглядає молодою і дуже милою.

— Доброго дня — поздоровився Чон до ходячи до сходів куди показувала йти прислуга. Він трохи розгублено привітався на що та жінка усміхнулася

— Доброго. Ви Чонгук?

Брюнет кивнув і нахмурив брови- а ви...

— Я мама Чіміна — усміхнулася вона — Чімін в своїй кімнаті, але краще покличу

— Чімін

Жінка так крикнула, що аж Чон вздригнувся розширивши на мить очі. Відповіді не почулося, то вона другий раз крикнула, але ще голосніше:

— Чімін!

Чонгук справді думав, що його пронизив ультразвук, він аж зажмурився разом із прислугою. І як ця мила молода жінка так може кричати на весь особняк?

  Нарешті цей пан вийшов із своєї кімнати так епічно як у фільмах, а ще так недовольно як завжди. У Чона пройшла перша думка, що він: "високомірний хам чи просто дибіл"