4

116 10 0
                                    

Він не знає хто йому приснився, то чув тільки сміх і голос, а ще чомусь поїзд. Він сів на свій диван взявши тел у руки. Зараз тільки пів сьома, що дивно, бо він так рано не вставав, але що йому робити, тому він гортає стрічку інсти лягши на диван повністю

В школі більший галас ніж вчора, бо тепер другий день тижня, тому події перебути легше в школі і жвавіше.
Чонгук заходить в клас з якоюсь усмішкою, бо знає що там знаходиться Джин, Намджун, Хосок і Юнгі. Але коли він зайшов в клас то побачив, що Джун з Джином воркують за своєю партою, а Юнгі і Хосок взагалі в протилежних рядах класу, подальше один від одного.
Хо про щось думає, бо він якийсь задумливий, а Юнгі дивиться у вікно, вдававши що спостерігає за чимось цікавим, точніше робить все можливе, щоб не дивитися на Хосока.
Чон хмикнувши собі під ніс пройшов за свою парту поклавши рюкзак, тим самим привертаючи до себе увагу Юнгі, який став більш похмуріший

— Добрий ранок — привітався Чонгук

— Коби ж то — ухмильнувся Юнгі "Ну хоча б щось" - Чон думає про себе

— Як ти?

— Живий

Чон хіхікнув, а Мін відвернувся в другу сторону ігноруючи довгий погляд Хо із протилежної парти останнього ряду. Чонгук оглянувся по класу і побачивши друга пішов привітатися. Тоді коли став біля нього то усміхнувся

— Хо, як ти? — Чон похлопав його по плечу

— Норм. А Юнгі як? — Хо піджимає губи, а Чон хмурить брови

— Мене не питаєш, а про Юнгі так?

  Чон пустив смішок, але Хо не усміхався а виглядав подавленим. Він перший раз бачить такого друга, хоча вони і дружать другий тиждень, але він вже зрозумів що Хосок весела людина і майже ніколи не сумує, так здавалося, але можливо це просто маска і вона зараз спала. А Юнгі теж суровий а ще виглядає крутим, але в душі теж людина, тому теж подавлений

— Він нормально каже, але насправді я бачу, що не все так — Чонгук поглянув у бік вікна

— Я не хотів — Хо поклав руки перед собою зімкнувши у замок- воно само.
Чон пустив смішок піднявши брову
— Все у тебе саме

Чон вирушив з місця, щоб піти до своєї парти лишивши друга із своїми думками і висновками.  Їм треба разом поговорити, а не страждати на одинці.

Міраж зимиWhere stories live. Discover now