Куди стелиться доріжка? Битим шляхом

Частина 8

Тим часом розігріті горілкою, медом та пивом запорожці навіть не здогадувалися, що ось уже тиждень до Чортомлика, тримаючись на віддалі від Дніпра, засніженим степом скрадається татарсько-турецьке військо, очолюване мурзою Алімом. Бусурмани, висилаючи наперед вивідунів, обминали сторожові вежі та козацькі зимівники, хоча татарам і свербіли руки поживитися будь-чим. Проте Алім чітко виконував наказ хана і під карою смерті заборонив своїм та чужим воїнам зачіпати гяурів раніше, аніж доберуться Січі. Яничарам не треба було вказувати, як себе поводити – вони чітко виконували всі накази, хоча на початку виправи й обурювалися, що військо провадить не їхній ага, а схожий на жабу татарський мурза. Але, покинувши Крим, швидко збагнули, що засніжений степ – то не пустеля в Малій Азії і не балканські пригірки.

Зупинившись за кілька гін од Чортомлика, Алім обмірковував, як же йому вдертися в Кіш, але передовсім вислав вивідунів, щоб упіймали та приволокли живого «язика».

Підступний і продуманий намір великого візира Найвищої Османської держави, який доручили втілити в життя перекопському мурзі, полягав у тому, щоб заскочити запорожців зненацька у найбільш несприятливий для них день. Навчаючись у медресі та осягнувши відмінності між різними релігіями, Ахмед-паша знав, що після кількатижневого посту козаки розговіються на Різдво Ісуса, переп'ються і покотом спатимуть у своєму житлі. Втративши пильність, вони стануть легкою здобиччю тверезих османів та татарської орди.

Мурзі Аліму, якого кримський хан втаємничив у всі подробиці задуманої виправи, на допомогу прибуло п'ятнадцять тисяч яничарів. Назбиравши ще сорок тисяч воїнів (своїми чамбулами за наказом хана змушені були поділитися і буджацькі, і ногайські, і кубанські беї), Селім-Гірей доручив провід таким величезним військом не котромусь із знатних беїв, а непоказному мурзі. Алім зі шкіри готовий був вискочити, аби виправдати таку довіру. До того ж, за успішну виправу йому була обіцяна така висока винагорода.

Очікуючи на вивідувачів, Алім роздумував над тим, як покарати норовливу полонянку, яка зробила його посміховиськом в очах сусідів. Він не сумнівався в тому, що хан подарує йому одну зі своїх одалісок. Але, побувавши в гаремі хана, бранка заручиться опікою з боку володаря Криму та його матері. А якщо анабеїм щось чи хтось не подобається – вона зуміє знайти підхід до сина і змусить хана покарати норовливого підданого. З іншого боку, перекопські степи од Бахчисарая далеко, і поки в палаці хана довідаються, що сталося з однією із колишніх одалісок – на її могилі вже й трава поросте.