....
П'ятий: навіщо ти ріжешся?Т/і: я .... Кхм.... Як тобі сказити?
П'ятий: я тебе вислухаю від початку до кінця, обіцяю.
Т/і: кхм, одного разу я посварилася з батьками, але це не було як завжди, це була доволі таки сильна сварка, через що, я не пам'ятаю. І я не витримала, втекла у ванну, там відкопала лезо і провела по руці.....
П'ятий: ☁️як ми приїдемо, я тобі обіцяю, що я поговорю із твоїми батьками, Т/іночка, обіцяю ☁️
Т/і: ііііііі, *зітхнула* понеслось. Перед батьками, я була без емоціональною, а коли була на одинці з собою, то .... У мене просто котилися градом сльози. Саме частіше я плакала в ночі. Випускала свою слабку сторону, а у день, перед школою я натягувала маску, під назвою - посмішка і йшла в школу. Ніхто не знав і навіть не здогадувався про мої порізи. Хах, якщо чесно, то вони ще зажили (
П'ятий: а, як у школі?
Т/і: *зітхнула* були такі, шо любили познущатися, і такі, що підтримували але я принципі нікому не довіряла, показувала, що я без емоціональною сука, яка те не що може обізвати, а якщо ще й на неї наїхати, то зарити в землю.
П'ятий: ☁️моя ж ти принцеса ☁️
Т/і: давай змінимо тему.
П'ятий: як скажеш)
Т/і: ти вмієш грати на якихось музичних інструментах?)
П'ятий: на гітарі, приїдемо, я тобі зіграю)
Т/і: правда?)
П'ятий: мг) а ти?
Т/і: я тільки вчуся грати на ній.
П'ятий: це добре) ти типу самоучка?
Т/і: щось типу того.
П'ятий: чудово, я можу тебе навчити)
Т/і: П'яяяять, *кинулясь на нього з обіймами* дякую, дякую, дякую 🥺
П'ятий: *обійняв її у відповідь* не має за що)
Він пересадив брюнетку до себе на коліна.
Т/і: тобі ще не набридло носити мене на руках і пересажувати до себе на ноги?
П'ятий: ні, ти що?)
Т/і: ну добре) а з скількох років ти граєш?)
П'ятий: ммммм, здається з восьми)
Т/і: так багато😧?
П'ятий: мг)

ВИ ЧИТАЄТЕ
☕Табір🤡
Фанфик> це мій 2й фф, тому можливо будуть помилки чи якийсь треш >Той самий автор що пише фф "мафія" просто створила ще один ак☕ >Читайте, вам сподобається) > Це історія з нотами хоррору)