☕Табір🤡

35

...
Пара пішла уперід тримаючись за руки.
Яскравий місяць та прожектори освічуваои їм шлях, а над їхніми головами було чисте зоряне небо. Раптом на небі П'ятий помітив падаючу зірку. Він відпустив руку дівчини, став з-заду неї, обійняв її за талію та поставив своє підборіддя їй на голову.

П'ятий: принцесо, загадуй бажання, там зірка падає)

Т/і: хех, добре) ☁️хочу щоб у нас усе було добре, і щоб ми цілими та неушкодженим вибралися з цього табору) ☁️

П'ятий: ☁️я хочу прожити з нею до кінця своїх днів і померти з нею у глибокій старості і в один день) ☁️ 

Т/і: я все)

П'ятий: і що загадала моя принцеса?)

Т/і: а ти знаєш, що не можна розповідати про те бажання, яке ти загадав чи загадала)

П'ятий: чому?)

Т/і: усе просто - воно не збудеться)

П'ятий: *зітхнув* ну добре, як скажеш) але колись я про нього довідаюся)

Т/і: хах, ну домовилися) *вона вилізла із його обіймів, узяла за руку і потягнула у перід*

П'ятий: а я так хотів ще постояти та подивитися на зорі(

Т/і: у мене є варіант, я можу тебе залишити тут іііі

П'ятий: ні, ми йдемо далі)

Він переплів їхні пальці та поцілував її у шию.

Т/і: і куди ми йдемо?)

П'ятий: поки що вперед)

Т/і: а далі?)

П'ятий: там подивимося)

Вони дійшли до того малого струмка і брюнетка повернулася обличчям до П'ятого.

Т/і: можна? 🥺

П'ятий: ні, ти захворієш.

Т/і: ну будь-лааааааааааааасочка 🥺

П'ятий: ні принцесо, ти не полізеш у воду. По-перше, вода - холодна. По-друге, ти у сукні. По-третє, я не дозволяю.

Т/і: ну добре (

П'ятий: ☁️чорт, вона здається образилася ☁️ *він підняв її на руки та перекинув її через плече та проправив її сукню, щоб та не задиралася доверху* не сумуй принцеса) *він почав розганятися*

Т/і:  я не буду , а ти не біжи так швидко і опусти мене будь-ласка на землю)

П'ятий: *перемістив їх під те дерево, опустив її на ноги і поставив свої руки по боках дівчини і подивився їй у вічі* знаєш, я дечого уже так давно не робив)