☕Табір🤡

38

...

Раптом позаду нього почувся шорох. Номер Чотири просто проігнорував його, а дарма. Бо позаду нього стояв Клоун, який з маніяцькою посмішкою дивися на Клауса і потроху підходив до нього.

Клаус: ☁️фух, здається стало легше), а тепер можна і повертатися ☁️

Тільки він повернувся, як побачив перед собою Клоуна, як й стояв у чотирьох метрах від нього.

Клаус: ☁️ЧОРТ! Так, Клаус, без паніки. Зараз, ти швидко біжиш в будинок і все! Там я буду у безпеці. Головне не показувати свого страху ☁️ *він наступив брови та зробив серйозне обличчя*

Клоун: привіт) а чому ти такий серйозний?) А?) О, хочеш кульку?) Вона - безкоштовна) Хочеш?

Клаус: ☁️Один☁️

Клоун: хлопчику, а ти знав, що ігнорувати репліки інших - невиховано?)

Клаус: ☁️два☁️

Клоун: ХАХАХАХАХАХАХА що мову відібрало, чи язик проковтнув? Хахахахахаха

Клаус: ☁️ТРИ!☁️

Номер Чотири чим душ побіг до будиночка не оглядаючись. Пенівайс не думав здаватися і побіг за ним

Клоун: ☁️от і другий хахахахаха ☁️

Клаус: ☁️давай Клаус! Ще десять метрів залишилося! Від цього буде залежати твоє життя. ☁️

Він стрибнув на сходинку. Ось вона - безпека! Нарешті. Клаус відчинив двері та на всіх парах залетів у будинок. Спершись на двері, він скотився по них до низу.

Клаус: ☁️фууух, я так ніколи не бігав, навіть на тренуваннях.  А можливо я бігав би і швидше, як би не пропускав їх, тоді і часу у мене було б більше, і у підвалі мене батько не закривав. Так, годі уже. Потрібно розповісти про цей інцидент іншим ☁️

Він встав з підлоги та пішов до їхнього столика.

(Давай зробимо вигляд ніби поки Клаус тікав від Пенівайса у них нічого цікавого не відбувалося)

Клаус: *сідаючи на диванчик* фух

Т/і: Клаус, де ти був?

Клаус: н-на двор-рі ☁️чорт, чому ж так страшно ☁️

П'ятий: зефіринка, не звертай на нього уваги, напевне ходив мозок свій провітрити. *Він тримав Т/і у себе на руках*

Т/і: Клаус, що сталося? Ти ніби цілий марафон пробіг.

Клаус: т-там на дворі Клоун