☕Табір🤡

30

...

У розмову ув'язалася Елісон.

Елісон: Т/і годі! Це уже занадто!

Т/і: занадто? Хах!) Коли Лютер з Дієго на пару обговорювали П'ятого та казали який поганий де ти була?! Де, Елісон? А зараз, коли я майже заткнула їм роти ти втручашся! Ви - сім'я. Хоть один раз ви запитали П'ятого як він? Ні! Ні разу. Після його розповіді про те як він виживав у апокаліпсисі, мене почала трусити, мені було настільки страшно, що ви навіть не уявляєте. Я б не хотіла там зоставатися ні на секунду, а він там пробув 45 років! Ви розумієте?! Ради ж вашої безпеки він став кілером, бо у нього не було вибору. Або він кілер - вбиває людей по наказу якоїсь там комісії, або вам усіх *вона обвела своїм поглядом сімейку* убивають! А тепер зробіть висновки!

З цими словами вона покинула їдальню.

Дієго: пф, головною себе виставила.

~у П'ятого~

|Коли він перемістився у їхню кімнату|

Він скотився по стінці донизу, піддав до себе коліна, уткнувся у них головою та заплющив очі.

П'ятий: ☁️що я зробив такого що вони мене називають жорстоким?! За що мені це все?!☁️

У його голові пропливали картинки з апокаліпсиса. Трупи його сім'ї. Руїни. Усе у вогні.

П'ятий: *пошепки* ні! ... Тільки не знову! ... Прошу не треба! ...
Ні! ... Будь-ласка ... *На щоках з'явилася волога*

У кімнату забігла Т/і тихо прикривши за собою двері.

Т/і: ☁️П'ятий...☁️

Вона підбігла до нього, сіла на підлогу, обійняла, поклавши його голову собі на груди та прижала до себе.

П'ятий: *пошепки* принцеса?

Т/і: тшшшш П'ять, я тут. *Вона поцілувала його у маківку* все добре.

П'ятий: *обійняв її у відповідь пересадивши собі на коліна та прошепотів* ти тут...

Т/і: я поруч, усе добре *вона почала гладити юнака по голові*
☁️такий зранений всередині... ☁️

П'ятий: *шмигнув носом* вони тобі шось зробили?

Т/і: ні, П'ять. Усе обійшлося тільки скандалом, на який усі дивилися. Ти як?

П'ятий: усе нормально принцес)

Вона подивилася йому у вічі.