Після переміщення в книгу, я всиновив лиходія

Розділ 4. Стан пацієнта

На наступний ранок.

Після того, як йому зателефонували і попросили приїхати, доктор Лю скасував свої заняття з підвищення кваліфікації і тієї ж ночі прилетів з-за кордону. Навіть не заїхавши додому, він одразу поїхав до будинку Шень. Лікар з аптечкою в руках, що супроводжувався чотирма асистентами, попрямував прямо в спальню Шень Юй. Кожен із його помічників тягнув різні медичні прилади.

Керуючий Чжан, що в цей час саме збирався розбудити Шень Юй, був вражений бойовим загоном доктора Лю. Перегородивши дорогу, він поцікавився:

- Лікарю Лю, щось сталося?

- Де пан Шень?

- Він у себе.

- З ним все гаразд?

- На даний момент гаразд, - від виду доктора Лю дядя Чжан почав нервувати. - Чому ви питаєте про це?

Лікар Лю також здивувався.

- Хіба мені не дзвонили, щоб я прибув сюди?

Як тільки слова затихли, двері спальні перед ними повільно відчинилися. Акуратно одягнений Шень Юй виїхав із кімнати в інвалідному візку. Молодий чоловік примружився і посміхнувся, на його щоках з'явилися милі ямочки.

- Доброго ранку, докторе Лю. Бачу ви прямо з аеропорту. Сподіваюся, я не завдав вам сильних незручностей.

- Я завжди радий служити пану Шень, - доктор Лю посміхнувся. - Схоже, зараз ви одужує. Можете встати та одягнутися без сторонньої допомоги. Ви добре виконуєте курс реабілітації, який я склав?

- Я проходжу його щодня. Ні разу не пропустив, - Шень Юй засміявся, а потім змінив тему. - Але сьогоднішній головний герой - не я.

- О? - спантеличив доктор Лю.

___________

В їдальні.

Тан Лі прокинувся ще до світанку.

За час, проведений у будинку родичів, у нього виробилася стійка звичка ніколи не спати допізна.

Хлопчик сподівався, що сьогодні зможе побачити Шень Юй за сніданком. Незважаючи на те, що він усвідомлено тягнув час за їжею, той так і не з'явився.

Перед відходом Тан Лі, нарешті, не втримався і запитав тітку Чень, яка прибирала посуд.

- А як же пан Шень?

- Можливо, він усе ще спить, - безпорадно посміхнулася жінка. - У минулому молодий пан був совою. Він не спав ночами, а вранці не міг підвестися. Пізніше пан Чжан почав конфіскувати мобільний телефон господаря перед сном, примусово виправляючи звичку пізно лягати. Але тепер, якщо не відбувається нічого серйозного, господар може проспати до полудня, і я не знаю, чи зміниться це колись...