Після переміщення в книгу, я всиновив лиходія

Розділ 65. Зізнання

Хоча площа вбиральні тут була не маленькою, але й не настільки великою, щоб, зайшовши до кімнати, не зуміти помітити людину.  Втекти можна було тільки всередину кабінки.

Тому, коли Шень Юй почув кроки Тан Лі, які ставали дедалі ближче, він інстинктивно сховався у найдальшій.

Молодий чоловік забився в куток і намагався дихати якомога тихіше.

За мить Шень Юй почув клацання замка на дверях у туалет.

- Каштан, - почав хлопчик.  – Я…

Але його відразу перервав холодний голос Тан Лі:

- Стривай.

Хлопець здавався зовсім розгубленим:

– Хм?  Що трапилося?

Та Тан Лі не відповів на запитання.  Він пішов прямо до кабін, а потім почав перевіряти їх одну за одною.

Шень Юй сховався у найдальшій.  Щоб не привертати увагу, він навмисно не став зачиняти двері.  Тобто, як тільки Тан Лі повністю відчинить двері кабінки, він відразу виявить, хто ховається в кутку.

Уявівши, як буде виявлено, Шень Юй страшенно зніяковів.

Він щосили намагався стиснутись і звести до мінімуму свою присутність.  У той же час він продовжував молитися, щоб Тан Лі не знайшов його.  Найкраще для юнака в цей момент було б розвернутися та піти.

Але небеса, мабуть, не почули його молитов.

Тан Лі не тільки перевірив останню кабінку, але й штовхнув двері до стіни.

Бах.

При зіткненні дверей та стінки кабінки пролунав тихий стукіт.

Відразу після цього, Шень Юй відчув надзвичайно пекучий погляд, блукаючи його тілом.

Молодий чоловік завмер на кілька секунд, перш ніж повільно повернути голову, і наступної секунди побачив трохи здивоване обличчя.

Тан Лі, здавалося, щойно прийшов з вулиці, принісши з собою подих вітру.  Він був одягнений у світло-сіре двобортне пальто з роговою пряжкою, під яким була чорна водолазка, в якій він виглядав трохи старшим.

За той довгий час, що вони не бачилися, колір його обличчя став набагато світлішим, а волосся довшим.

Тільки вишукані риси обличчя і прекрасні очі фенікса не змінилися нітрохи, особливо сповнений холодом вираз.