Сестра Малфоя

16 Частина

Він взяв мене за руку і повів в невідомому мені напрямку. Я йшла ща ним, а він розповідав нові ідеї для приколів. Ми йшли хвилин 10. І ось ми зашли в якийсь ліс чи парк. Я старалася триматися біля Фреда, але через наш ріст я просто невстигала за Фредом тому він вирішив мене навіть непитати, а просто взяв на руки і поніс.

-Фред відпусти! Я важка! сказала я йому.

-ти важка?? Та ти хоч мене не сміши, ты легжа чим Рон якщо схудне на 20 кг, сказав Фред.

-Фред, а якщо спину зламаєш?? спитала я.

-заспокойся, тиж знаєш зі мною сперечатися безсмислено, сказав Фред.

І вправду завжди Фред був правий, або наполягав та що просто немає слів щоб відповісти. Тобі було добре коли він тебе ніс, його аромат сигарок і кориці, ммм.. Це просто щось, ти вдихала і по твоєму тіло йшли мурашки, але тобі було неприємно шо Фред куре, бо це може погано діяти на його здоров'я. Ти летіла в своїх думках і Фреда майже не чуча, але коли він тебе поставив на ноги ти вже трохи оклималася. Подивившись ти побачила поле квітів, небо просто краса!

-Ааа! ФРЕД ЦЕ ПРЕКРАСНО!! зарепетувала ти і побігла прям на ці квіти. Ти бігла як маленька дитина, а Фред став руки в боки і дивився за цією милою картиною. Втомившись ти лягла на квіти, до тебе приєднався Фред. Ви розглядали хмари і уявляли які це тварини, потім робили віночки, але в Фреда не виходило тому ти більшість йому допомагала. Ось ти просто ходиш з Фредом по полі та збирає букетик і бачиш неймовірно знайому квітку.

Лише ти поливилася на неї тобі зразу ж в очах промайнула така картина.

-Мам! Ну ти скоро?? спитав Гаррі.

-іду! сказала мама.

-Полінаааа! Ну скільки тебе можна чекати??спитав батько який сидів на кухні.

-ну іду дядя Джеймс! сказала ти.

І вибігла до нього вгарному платечку, за тобою побіг Гаррі

-ой які ви гарні! сказав Сіріус

-дякую тату, відповіла ти.

-навіть не віриться що тобі уже 5 років, сказала мама Марина.

Коли ти це побачила не розуміла чому ти маленька з якимось хлопчиком. Чому ти назвала цього чоловіка татом і хто всі ці люди.

-ей! Принцеса ти чого?? спитав Фред який вже на пару метрів був спереді.

-а?.. Незнаю, щось причудилось, збрихала ти йому.

Поліна підійшла блище до квітки і зірвала її. Вона наче сама говорила щоб її зірвати, я взяла її і ми з Фредом пішли назад додому.

-принцесо, ти мені можеш довіритись, якщо щось станеться говори мені, сказав Фред тобі.

-Фред зможеш мені відповісти на одне питання? спитала я у нього.

-говори, відповів Фред.

-якщо вся планета буде проти мене ти будеш зі мною? спитала ти в нього дивлячись кудись в низ.

-що? спитав Фред

-просто скажи, відповіла я.

-звісно буду, ти єдина людина яка мене зрозуміла, підтримувала, допомагала, я тобі можна сказати довжник, сказав Фред повернувши тебе лицем до нього.

Ти дивилася йому прямо в очі. Не чого не сказавши я обняла його. Він був звісно в шоці, але обняв в відповідь.

📍Home Wislu (дім Візлі)

Коли ви пришли всі вже спали. Ви посиділи поговорили про хогвартс, хлопець розповів що і як там, тобі дуже запам'ятався Малфой. Серйозний, зухвалий, може набити морду, але сам часто боїться. Ти вже навіть зробила план якщо тебе він зачепить.

-Полін якщо до тебе будуть чіплятися то говори мені, зрозуміла?? спитав він серйозним голосом.

-Фредді я зможу і сама постояти за себе, дякую тобі, сказала я і попрощавшись з ним.

Пішовши в свою кімнату я зібрала сумку з речами їх було багато, бо що я собі купляла що Доббі приносив з дому.