21 Частина

140 13 0
                                    

Коли ми зайшли зрозуміли що у нас об'єднані уроки з грифіндорцями. Мені зразу ж кинулась рижо волоса башкенція одного з близнюка. Це був Джордж, але чому він сидить сам без Фреда.

Я швидко очами проливилася і замітила як Фред сидить з якоюсь чорной кожой і мило спілкується, в мене наче ноги стали ватою, мені хотілося впасти, але я стрималася.
Кожний сів з ким попало, а я сіла до Джорджа.

-Джордж привіт , а чого ти сам сидиш? спитала я.

-Привіт Полін, як бачиш Фред сів до Анжеліки, а чого незнаю, сказав Джордж.

-а хто вона така, я її тут не бачила ще, сказала я.

-вони з батьками відїхали і от приїхали з Єгипту, Анжеліка 15 років, грає разом з нами в команді, ми як ти пам'ятаєш граєм в квідич, от тепер і вона, сказав Джордж.

-мм.. Зрозуміло, сказала я.

В мене лише одна думка була дізнатися більше про цю Анджеліку, навіщо вона крутиться біля Фреда? А точніше для чого..
З цих думок мене перебив Джордж.

-еей! говорив він мені.

-а? спитала я.

-ти чого олівець зламала? спитав він.

-який олівець? спитала я.

І замітила що в моїй руці розломлениц на пополам олівець. По перше як він в мене опинився, по друге як я це зробила. Чому мені неприємно дивитися на Фреда і Анджеліку, невже я ривную.. Але ж ми друзі..

-так, а ну розповідай що таке, сказав Джордж.

-та ні нічого, просто дивно, Фред ніколи не говорив про цю Анджеліку, сказала я.

-ну вони раніше не сильно спілкувались, але зараз я незнаю що на нього нашло, сказав Джордж.

Я лише промовчала і до класу слава мерлену зайшов професор Снейп. Я ніколи йомц ще така рада не була. Зараз той момент коли мені хотілося відволіктися від Фреда.

-доброго ранку, починаємо урок, сказав професор.

Урок минув добре, я розповідала Джорджу що і як в мене і в гостиній слизеріна, а він мене дуже уважно слухав, ми сміялися, говорили про все що можна. Фред не відставав я чула сміхи його і цієї чорно кожої.

Так я була рада що зі мною Джордж і він може кинути всі справи щоб мене заспокоїти, але Фред я незнаю я вже привикла що ми завжди разом, а тут ця прости господи зявилася

Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.

Так я була рада що зі мною Джордж і він може кинути всі справи щоб мене заспокоїти, але Фред я незнаю я вже привикла що ми завжди разом, а тут ця прости господи зявилася.

Професор Снейп мене попросив залишитися після уроків, я розуміла що розмова буде не з найкращих, але мені було потрібно йому все обяснити.

-ну що ж розповідає що сталося? сказав професор.

-а що розповідати, ти все сам думаб знаєш, сказала я

-не думаю, все що я знаю це те що ии втекла з дому і весь час проживала в сім'ї Візлі, сказав Снейп.

-так це правда, потім мені прийшов лист з хогвартсу і от тепер я тут вчуся, придставилася  як Поліна Мелін, щоб менше хто про мене говорив, ви ж знаєте що до сім'ї Малфоїв не дуже добре відносяться, сказала я

-ну так, добре не буду тебе затримувати, сказав Снейп.

-пообіцяйте що не видасте мене, сказала я.

-обіцяю, сказав він.

-допобаченя, сказала я.

Вийшовши з кабінету сама того не розуміючи я вирішила прогулятися по темному лісу. Я знаю що туди заборонено ходити, але зараз мені хотілося побути на одинці зі своїми думками.

Коли я зайшла мені якось спокійніше стало. Проходячи між дерев я почула якісь шорохи тоді я не предала цьому якогось сенсу, але дуже дарамно. Я вже пройшла доволі багато і вже хотіла вертатися як хтось торкнувся мого плича. Я дуже налякалася, лан все ж таки швидко повернулася і побачила...

Всім привіт! Як вам історія, мені дуже подобається, старатимусь бути більш активною 💘😚

Сестра Малфоя Where stories live. Discover now