Неминучий день прийшов для Андрійка.
Я згортав багато документів, перевірив купу дівчат, щоб були без зарази, гарної статури, загалом, постарався на славу.
Начебто обирав собі. Це справді мене дивувало.
Андрюша мого ентузіазму не оцінив. Він ухильно відповідав на мої питання, його обличчя було змучене, синці під очима підказували, що він не спав усю ніч, думаючи про щось своє.
Він знав.
Напевно знав, що увійшовши в кімнату, де на нього чекає жінка, він відправиться на ешафот.
Андрюша явно приховував свою сутність. Але від мене нічого не приховаєш.
Вже уявляю в голові свій голос: «Справа №283. Злочинець: Андрій Х. Звинувачуються, що не зміг здійснити статевий акт із жінкою і є гомосексуалістом. Засуджений до розстрілу».
Всі ці думки крутилися у мене в голові, тож вона вже до кінця робочого дня стала кипіти.
Тагабат із Дегенератом почали збиратися додому:
— Не будемо бентежити твого маленького пташеняти, тож залишаємо його на тебе.
То було мені на руку.
Але я намагався стримати свої емоції. І в мене це вийшло.
Попрощавшись з усіма, я сів за свій робочий стіл. Шкіряне крісло було досить зручним.
У кімнаті було чутно цокання годинника і моє рівне дихання. Я чекав на Андрюшу.
Хтось навіть не намагався поспішати.
Нічого,
я почекаю.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Я (Інша Романтика)
FanfictionВже зовсім інша романтика. Приховані поцілунки, скороминущий дотик, непорозуміння з суспільством та ворожість. У цьому світі якщо ти ненормальний - тобі не жити. --------------------- Я не хотіла знущатися з персонажів або нехтувати творчістю цього...
