Не Янгол

Глава 25

Мій Янгол спала. А я повільно водив мокрою й теплою губкою, змиваючи з її шкіри кров та бруд. Вона запеклася, буквально в'їлася в шкіру. Покривав невагомими поцілунками кожну ранку й синець. Так хотілося забрати її біль й страждання собі. Хіба Янгол заслуговує на це?

Я не міг до неї додзвонитися. Вона не відповідала на повідомлення протягом кількох годин. Такого раніше не було. Чим би вона не була зайнята, вона завжди відповідала. Я прилетів в університет, але там її не знайшлося. Шукав її, що було сил. Ці виродки зникли з камер спостереження в студентському парку при університеті. Пройшлися парком й знайшли дірку в заборі, через яку її й винесли. Далі була справа техніки й роботи сотні людей. Сховали Мого Янгола добре.

Мені весь час здавалося, що я не встигну. Я молився, чого давно вже не робив. Молив Господа повернути мені її живою, встигнути знайти до незворотного. Яке було моє полегшення й щастя, коли я побачив Янгола. З пістолетами в руках... Коротка сукня, яка ще зранку була сніжно-біла, вифарбувана в червоний. Обличчя в синцях й ранах — її били. На шию важко було дивитися, проступали борозни від мотузки. Боса, але ні краплі не налякана. Я б кинувся до неї миттю, якби не її погляд. В них не було усвідомленості. Дика лють й нещадність. Вона була готова спустошити весь магазин. Не пошкодувала б кулі. Я кликав її. І повільно проступала усвідомленість. Вона поверталася в реальність, де не була безжальною вбивцею. Тільки тоді я зміг нарешті пригорнути її до себе — обережно, щоб не зробити боляче — й відвезти в безпечне місце.

— Марсель, — прошепотіла Янгол своїм хриплим голосом, втомлений й сонним.

— Так, кохання моє, — негайно опинився біля її обличчя, погладжуючи волосся.

— Ніколи не думала, що біля мого ліжка буде такий розкішний чоловік на колінах повзати, — слабко засміялася Янгол й зашипіла через розбиті губки.

— Хіба це вперше? — уточнив тихо. — Я ставав на коліна і в більш приємних обставинах.

— Чим тобі ця не подобається? — вдавано здивувалася.

— Ти поранена, Янголе.

— Все ще янгол? Марсель, здається, це ім'я мені більше не належить.

— З чого ти взяла?

— Я вбила людей. Одного катувала. Чи не богохульство вважати мене святою?

— Щоб ти не зробила, для мене ти назавжди лишишся Янголом. Святою... Я готовий віддати життя для служіння тобі.