Звуки пострілів діяли на мене заспокійливо. Я з твердою впевненістю тримала в руках пістолет та спустошувала магазин. Ціль здавалася дуже далекою і недосяжною, але я точно бачила як відлітає тріска від дерева, коли куля прошивала тонкий папір і врізалася в стовбур. Я повільно опустила пістолет дулом в землю і повернулася до свого наставника. Девід, мій тілоохоронець, задоволено покивав головою.
— Чудово, жодного промаху, — поглянувши через бінокль, констатував Девід.
— Ми вже другий місяць не зрушуємо з мертвої точки. Може варто перейти до складнішої програми? — запитала Девіда.
— Я пораджуся з твоїм батьком. Якщо він дасть свій дозвіл, то вже завтра почнемо тренування. Але я повністю впевнений у тобі.
— Приємно чути, — посміхнулася я дідові.
Девід був світловолосим сорокарічним чоловіком, якого я в жарт називала "дідом". Звичайно, він чоловік у самому розквіті сил. Головне — він мій друг, який прикривав мою спину з дванадцяти років. І я безмежно йому за це вдячна.
Я нахилилася і взялася збирати гільзи від куль. Мимохідь подивилася на Девіда, він теж опустився навпочіпки.
— Ми сьогодні будемо стріляти зі снайперської гвинтівки? — запитала ненароком, не видаючи свого бажання. Але Девід знав мене, як ніхто інший.
— Ні, твій тато наказав сьогодні не затримуватися. У вас важлива вечеря.
— Найважливіше відбувається за дверима його кабінету. А ця вечеря виключно для того, щоб познайомити Кріс з її нареченим, не більше.
— Все ти розумієш, Торі. Але це не скасовує наказу твого батька, — похитав головою Девід.
— Зараз лише шоста ранку, куди я можу спізнитися! — крикнула від відчаю. — Ну, будь ласка!
— Не дивися на мене таким щенячим поглядом, Торі. Я не поступлюся! — склавши руки на грудях, Девід став навпроти мене, почавши наш мовчазний поєдинок.
Я дивилася на нього милим поглядом, а потім зробила оченята трохи вологими. Перед очима все розмилося від сліз, я гучно втягнула носом повітря і видала жахливий звук істерики, що ось-ось має нахлинути. Це максимально безглуздо для дев'ятнадцятирічної дівчини, але так себе поводити я можу не зі всіма. Та й до всього, жіночий плач може обеззброїти будь-якого чоловіка.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Не Янгол
RomanceЯ була єдиною у родині, кому дозволялося більше, ніж іншим. Моє життя було підкорене моїм бажанням. Я дозволяла собі те, що інші жінки мафії не могли. Але він увірвався в моє життя, намагаючись підкорити його своїм законам і правилам. Чи вийде в нь...