Глава 1

1.6K 66 9
                                    

Звуки пострілів діяли на мене заспокійливо. Я з твердою впевненістю тримала в руках пістолет та спустошувала магазин. Ціль здавалася дуже далекою і недосяжною, але я точно бачила як відлітає тріска від дерева, коли куля прошивала тонкий папір і врізалася в стовбур. Я повільно опустила пістолет дулом в землю і повернулася до свого наставника. Девід, мій тілоохоронець, задоволено покивав головою.

— Чудово, жодного промаху, — поглянувши через бінокль, констатував Девід.

— Ми вже другий місяць не зрушуємо з мертвої точки. Може варто перейти до складнішої програми? — запитала Девіда.

— Я пораджуся з твоїм батьком. Якщо він дасть свій дозвіл, то вже завтра почнемо тренування. Але я повністю впевнений у тобі.

— Приємно чути, — посміхнулася я дідові.

Девід був світловолосим сорокарічним чоловіком, якого я в жарт називала "дідом". Звичайно, він чоловік у самому розквіті сил. Головне — він мій друг, який прикривав мою спину з дванадцяти років. І я безмежно йому за це вдячна.

Я нахилилася і взялася збирати гільзи від куль. Мимохідь подивилася на Девіда, він теж опустився навпочіпки.

— Ми сьогодні будемо стріляти зі снайперської гвинтівки? — запитала ненароком, не видаючи свого бажання. Але Девід знав мене, як ніхто інший.

— Ні, твій тато наказав сьогодні не затримуватися. У вас важлива вечеря.

— Найважливіше відбувається за дверима його кабінету. А ця вечеря виключно для того, щоб познайомити Кріс з її нареченим, не більше.

— Все ти розумієш, Торі. Але це не скасовує наказу твого батька, — похитав головою Девід.

— Зараз лише шоста ранку, куди я можу спізнитися! — крикнула від відчаю. — Ну, будь ласка!

— Не дивися на мене таким щенячим поглядом, Торі. Я не поступлюся! — склавши руки на грудях, Девід став навпроти мене, почавши наш мовчазний поєдинок.

Я дивилася на нього милим поглядом, а потім зробила оченята трохи вологими. Перед очима все розмилося від сліз, я гучно втягнула носом повітря і видала жахливий звук істерики, що ось-ось має нахлинути. Це максимально безглуздо для дев'ятнадцятирічної дівчини, але так себе поводити я можу не зі всіма. Та й до всього, жіночий плач може обеззброїти будь-якого чоловіка.

Не ЯнголWhere stories live. Discover now