Привівши себе до ладу, я спустилася приготувати сніданок. Точніше, випити кави, бо в горло і шматок не ліз. На кухні мене чекало знайоме обличчя.
— Торі, — широко посміхнувся Девід і розвів руки. Я не довго думала і кинулася в його обійми. Порожнеча в душі трохи стягнулася й не так холодила мої кістки. — Я сумував за тобою цих кілька днів, що ми не бачилися.
— Мені соромно, але я зовсім за тебе забула, — зізналася, опустивши голову.
— Нічого, люба Торі, — підняв моє обличчя за підборіддя Девід. — Я все розумію. Я приготував для тебе каву, присядеш?
Я кивнула й сіла за стіл, спостерігаючи за Девідом. І не помітила, що насправді сумувала за ним. Сумувала за рідними обличчями, за голосами рідних. Девід поставив на стіл переді мною горнятко ароматної кави. З вершками й цукром, як я й люблю пити. А ще пастила. На блюдечку.
— А, ти звідки її взяв? — шоковано запитала Девіда, одразу взявшись за смужечку кокосової пастили.
— Роман тобі передав. Мені довелося тримати себе в руках, щоб не з'їсти всю коробку, — Девід сів навпроти й став мене розглядати своїм батьківським поглядом. — Ти маєш поганий вигляд, дівчинко. Щось сталося?
— Погано спала, — спробувала відмахнутися, але тон мого голосу не міг його обманути.
— Не обманюй дорослого чоловіка, який знає тебе з 12 років, Торі, — нахмурив брови Девід, склавши руки на столі й подавшись вперед. — Марсель щось тобі зробив? Завдав болю? Чи фізичного, чи морального, але я його знищу, якщо так.
— Ні, Девід, — видихнула я. Вже й кава до горла не лізла. — Мені просто поганий сон наснився.
— Не бреши, Торі. У теплому ліжку сни погані не сняться. Ви посварилися?
— Послухай, Девід, я зі всім розберуся. Поступово.
— Звісно, розберешся, — кивнув, відступаючи, Девід. — Але ж ти повинна розуміти, що на кону стоїть дуже багато. Ви не прості люди. Ви маєте у своїх руках багато влади й кожне ваше рішення несе значні наслідки. То ж у вас точно все гаразд, Торі?
Я мовчала. Й думала. Чи все добре? Ні, не все. Ніколи не йде все ідеально. Завжди з'являються перешкоди, які треба обійти, знищити й поставити за своєю спиною.
— Ні, не все, Девід, але усьому свій час.
— Ти впевнена, що він у тебе є?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Не Янгол
RomansaЯ була єдиною у родині, кому дозволялося більше, ніж іншим. Моє життя було підкорене моїм бажанням. Я дозволяла собі те, що інші жінки мафії не могли. Але він увірвався в моє життя, намагаючись підкорити його своїм законам і правилам. Чи вийде в нь...
