Відкрий своє серце...

Епілог

Три роки по тому...

Маленьке, ніжне тіло лежить на моїх руках і я боюсь, що роздавлю його. Його оченята дивляться на мене ще з чистою невинністю, яку ще не розвалив наш світ. Його маленькі ручки намагаються зловити моє волосся, його маленькі пальчики старано ловили пасма волосся.

Я дивилась на свого сина, який лежав на моїх руках, я тримала його з обережністю, та роздивлялась його обличчя, яке було точною копією Адама.
Ліам, якому тільки три тижні, по зовнішності та по характеру був маленька копія Адама.

Після пропозиції, ми вирішили зачекати і тільки через рік я розповіла бабусі про Адама, тільки не розказувала про контракт та усі події після нього. Ми не робили пишне весілля, тільки розписались, щоб було офіційно.

І ось, зараз у нас народився син, і не зважаючи на те, що Адам мріяв про дочку, коли у нього народився син, він був на сьомому небі від щастя.
Двері повільно відчиняються і до кімнати заходить Адам.

–Мила, ви не спете?–я махаю головою і він підходить до нас, цілуючи мене в лоб, а тоді і Ліама.

–Ми тільки прокинулись.–він сідає поруч та бере сина на руки.

Дивлячись як Адам з трепетом та ніжністю тримає Ліама на руках, у мене зігрівається серце від цієї картини.

–Він так схожий на тебе.–говорю я, а Адам переводить погляд на мене.–І мені образливо, я ж скільки місяців його носила в своєму животі, а потім так довго народжувала.

Адам посміхається та цілує мене в губи.

–Тоді наступна дитина буде схожою на тебе.–він сміється, і я чую дитячий сміх.

Дивлюсь на Ліама, який сміється та не можу стримати посмішки. Моя маленька сім'я сидить поруч зі мною і мені більше нічого не потрібно для щастя.

Коханий чоловік та маленький синочок, і я дякую тільки за одне, що у той день пішла до клубу, що тоді підписала договір, та пов'язала своє життя з людиною, яка стала для мене сенсом життя, яка подарувала мені щастя, сім'ю, та кохання.

           Кінець, чи тільки початок...