Відкрий своє серце...

Розділ 14

–Вай, подруго, ти неймовірна.– Емі підійшла до мене зі спини, я подивилась на неї у відображенні дзеркала. Я стояла перед ним, приміряючи плаття, від Адама.

Це було просте плаття, молочного відтінку, до землі, на бретельках, з розрізом на лівій нозі, та оголеною спиною. Тканина ідеально сиділа на талії, а сукня ідеально підходила по розміру, цікаво як Адам дізнався мій розмір.

–Ну, навіть не знаю, воно не занадто відкрите?–запитала я у подруг.

–Та нічого, воно не відкрите.– сказала Роуз, яка сиділа на моєму ліжку.

–Ти ідеальна, у твого чоловіка щелепа відпаде.– додала Емі, я хотіла відповісти, та вібрація мого телефона, привернула мою увагу.

Демон: Буду через 10 хвилин.

–Ооо, наш ромео пише.– промовила Емі за моєю спиною.

–І що пише?–запитує Роуз, яка до цього моменту сиділа в телефоні, а тепер підійшла до нас.

–Що буде через 10 хвилин.– відповіла я, та почала одягати підбори. А тоді беру сумочку, та направляюсь до дверей.

–Удачі – на останок каже Емі, та я виходжу.

Вийшовши з гуртожитку я помічаю Адама, який стоїть біля машини, одягнутий в класичному костюмі, тримаючи руки в кишенях. Від того, як гармонійно він виглядав у мене перехопило подих.

Підходжу до нього, коли Адам тільки оглядає мене з ніг до голови, та зупиняє погляд на моєму обличчі.

–Чудово виглядаєш. – від його ніжного голосу по тілу біжуть мурашки.

–Дякую.–мій тихий голос заповнює простір між нами. Він відкриває передні двері, та жестом запрошує сісти. Не довго думаючи сідаю. Адам закриває двері, обходить машину, та сідає на водійське місце, а тоді ми виїжджає з території гуртожитку...

                                   ***
Ми зупиняємось біля будинку, який виглядає, як справжній замок. Виходимо з машини й Адам протягує свою руку, деякий час я мовчки дивлюсь, та тоді таки кладу свою руку в його. Дивне відчуття з'являється внизу живота.

Прямуємо по кам'яній стежці до будинку, швейцар відкриває нам двері, та ми потрапляємо до вишуканої зали, яка заповнена людьми у вишуканих вечірніх сукнях, та в дорогих костюмах.

Адам відпускає мою руку, та натомість кладе свою руку на мою талію, притягуючи мене до себе. Я вдихаю його аромат, мускусу, кориці та зелених яблук.