Мій перший фанфік. Вибачте, якщо щось буду робити не так, я стараюсь як можу.
|•Історія про дівчину небаченної до цього в серіалі раси:сновидець. Дівчина може бачити сни людей і керувати ними. Звучить безглуздо, так? І все ж, вона приїхала до Невер...
Я сиділа і думала як пояснити подругам чому, як і навіщо у мене в кімнаті ввечері сидів хлопець, як я почула стукіт. Це був той, кого я і чекала, хлопець, що не розуміє конспектів. Але він тут, і лише для того щоб їх зрозуміти. М.-привіт. Іди сідай за стіл, я ще дещо дороблю у ванній і прийду. Кс.-привіт, так, добре.
Коли я зашла у ванну, я доприбирала те що залишила, і вийшла до друга. Він вже сидів, він усе розклав, узяв ручку, відкрив зошит, і сидів чекав моїх вказівок.
М.-бери ручку і пиши тему, до речі скажи мені її. Кс.-будова рослини. М.-ви досі це проходите? Кс.-ні, я постійно її забуваю. М.-що ж, пиши. Потрібно знайти основну інформаціюі скласти її до купи. Далі придумати як це все оформити щоб не заплутатись, ти художник, тому для тебе, думаю, з цим проблем не буде.
Ми довго писали різну інформацію, він навіть намалював квітку, щоб краще запам'ятати:такі вже ці художники, у них фотографічна пам'ять. Ми вже майже написали, як я почула повідомлення, і побачила що з вікна на мене дивиться Енід. Ну ні, ні ні ні. Зараз як почнеться..
Енід🐺 —хто там казав що у вас з Ксав'є нічого немає?))
У нас нічого й немає.— Він конспекти писати не вміє, а — я йому допомагаю. —тц, добре, потім поговоримо. Тільки одне прохання.— —знаю, знаю, не пліткувати. —давай. Удачі тобі з «конспектом»🤭
Та боже, чому вони не розуміють що якщо ми друзи то хтось обов'язково подобається іншому. У мене що, не може бути друзів хлопців? Це все так складно. Підлітки-дивні, але і я підліток також. Я задумалась, як не помітила що мій друг вже дописав.
Кс.-я усе, дякую! Мені дійсно треба більше писати. М.-нема за що. Звертайся, якщо потрібно. Кс.-буду мати на увазі.—сказав юнак посміхаючись—я піду, певне..
Він встав з-за столу. І, о боже, як ж мене насмішило що він вдарився об дверний прохід. Я залилась диким хихотінням, коли він ще й впав
Кс.-ау, боляче взагалі-то! М.-Пхах, вибач, не стрималась. Ти коли небудь бачив як шлакбаум майже два метри в довжину падає? Ось я щойно побачила. Кс.-мені б твої проблеми.. М.-добре, все вибач. Я не хотіла тебе образити. Кс.-та ні, все добре. Все, тепер я точно пішов.—мовив той на цей раз пригинчись.
Чомусь це мене розсмішило, як мені написала Бьянка. Клята Енід, схоже їй сказала..
__________________________________ Бьянка🎧❤️🩹 —через пів години у Енід в кімнаті. —там все й обговорим)) Ти це так говориш ніби досі Ксав'є ревнуєш,— і ми просто писали конспект, бо він не вміє. —так так, вірю)) —приходь давай. __________________________________
Що ж, вибору у мене немає. Доведеться йти, бо вони подумають що мене або з'їли або мене мій неіснуючий хлопець не відпустив.
Я відкрила шафу, підібрала щось і одягнула. Ось що це було:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Було зручно, а це вже добре. Я вирішила як зазвичай піти балконом. Але на цей раз не довелось роззуватись, ура. Я летіла по балконам, на мене люди дивились поглядом бабусь біля під'їзду, але мені було всеодно. Я вже досить розігналась щоб не помічати їх. І ось, я в пункті призначення. Я зайшла у кімнату, там вже сиділи Енід з Бьянкою, а коли вони мене помітили я подаліла що сюди прийшла.
Ен.-як там твої справи з новим нареченим? М.-Енід, конспект - не документ із РАГС-у. І ще я когось просила не пліткувати.—агрессивно мовила дівчина розминаючи пальці—ти що не вмієш язика за зубами тримати? Б.-чшш, Марьям, спокійно, всі свої ж. Дійсно, мені аж самій цікаво. М.-нічого, писав конспект, я йому казала де як і що краще оформити і шукала інформацію. Ось і все. Ен.-і прям все? Б.-не може такого бути.—підтримала та блондинку—він ж ходячий анекдот. М.-а, ну і ще він не зміг вміститись в мої двері. Б.-гидко. Але очікувано. Ен.-згодна, згодна! Так так! М.-ви що, дві збоченки? В двері кімнати не вліз і впав. Перший раз в житті побачила як шлакбаум під 2 метри падає на рівному місці. Дівчата зрозуміли що тяпнули, вони зніяковіли а тоді засміялись.
Ми ще трохи поговорили, і я пішла назад. Але лише я могла сплутати свій балкон з чужим. Ну як чужим...
Було темно. Я зайшла у кімнату, ми пили залишки вина, тому й не помітила що кімната то зовсім не моя...
