Мій перший фанфік. Вибачте, якщо щось буду робити не так, я стараюсь як можу.
|•Історія про дівчину небаченної до цього в серіалі раси:сновидець. Дівчина може бачити сни людей і керувати ними. Звучить безглуздо, так? І все ж, вона приїхала до Невер...
..я зайшла у кімнату, ми пили залишки вина, тому й не помітила що кімната то зовсім не моя...
Я побачила як хтось виходить з ванної.. Кс.-АА, ХТО ТИ І ЩО В БІСА ТИ ТУТ РОБИШ?!—не приховуючи здивування з нотками переляку крикнув він.—І ЯК ТИ СЮДИ ЗАЙШОВ. ЧИ ЗАЙШЛА. М.-я Марьям, і в мене до тебе те ж саме питання. Кс.-я тут живу, а якого щастя ти тут робиш я не знаю. Ттді я озирнулась. І зрозуміла що кімната то була дійсно не моя. Я хотіла провалитись у пекло від сорому. Тому я без слів так само через балкон втікла. Не знаю від чого більше:від того, що я переплутала кімнату, чи від того що застала друга в одному лише рушнику. Тому прийшовши я просто викричалась у подушку. Мені так соромно ще в житті не було. Тому я вирішила просто вислати йому сон із тим, що сталось у той вечір, так, це було ризиковано, але в лице я йому розповісти не могла.
Ось і ніч. Час робити свою справу..
//від лиця Ксав'є// Я досі намагався усвідомити що щойно сталось, але вже лягав спати. З'явилось дивне відчуття, ніби хтось заходить у мої думки, але я це все зводив на химерність всієї ситуації. Коли я заснув, я побачив ситуацію від лиця подруги:як її дошкуляли подруги з запитаннями що я робив у неї в кімнаті, тоді бридко жартували і тоді вони випили залишки вина що були ще з вечірки. Тепер зрозуміло чому вона опинилась в моїй кімнаті.. але це все виглядало ніби хтось спеціально висилав мені ці сни. Тоді цей сонзакінчився і я почав дивитись інший.
//від диця Марьям// На ранок першим ділом я пішла до сусіда, щоб вибачитись. М.-привіт.. вибач що вчора випадкого забрела до тебе у кімнату. Ми з дівчатами трішки випили, і.. Він не дав мені договорити. Кс.-все добре. Я розумію.—казав він з посмішкою на лиці і поклавши руку мені на плече.
Уроки минали швидко. Я й не помітила, як вони закінчились. Повідомлення від Енід. Я добре розумію що вони з Бьянкою загорілись бажанням звести мене з ним. Ну що на цей раз.. __________________________________ Енід🐺💗 —привіт, ми домовились пограти в правду чи дію у мене. Ти з нами? Хоча, хто питає, ти так чи інакше підеш :) Ну дякую.—
—не хвилюйся, твій майбутній чоло.. кхм, тобто Ксав'є там також буде.
ЕНІД!!—
—усе, усе, мовчу.
І мовчи.— Мені не можна мати друзів хлопців?—
—ну просто ви схожі на потенційну парочку.
...— __________________________________
Прекрасно. Вони 100% зададуть мені якесь завдання по типу «поцілуй Ксав'є», або «посиди у якогось хлопця на колінах» і там будуть 100% із хлопців тільки їхні хлопці і один Ксав'є для мене оптимальний варіант, бо якщо я оберу когось з їхніх хлопців то я буду виглядати як та сама подруга. Що ж, буде весело.
Я почала збиратись, треба одягнути щось гарне. Не для хлопців, для себе.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Я вдягнула оце. Тоді вирішила написати Ксав'є. __________________________________ Ксав'є✨ Привіт.— Тебе теж запросили на ту дибільну гру?—
—привіт! Так, а чому на дибільну?
Та тому що я знаю для чого нас з тобою— покликали. —пограти?...
Ти зовсім дурний чи прикидаєшся?— Вони хочуть нас з тобою звести.— Просто знай, що б вони не змусили мене— робити ми залишаємось друзями, ок?
—так, звісно! Дякую, хоч ти мене розумієш. :) — __________________________________
Все. Тепер можна йти. З богом.
||542 слова|| //від автора// Ця глава трішки коротша, бо я вирішила потягнути інтригу.))
