Знову руки тремтять, ноги немов вата,
А моє серцебиття, мабуть, чують усі.
Ні, це не панічна атака. Я просто стомилась.
Зараз очі закрию, зроблю вздох повні груди,
І все минеться, повір! В мене так бувало вже не раз.
Хоча, я просто повернусь в, для мене, звичний стан:
Легке тремтіння рук? То дрібниці.
Головне руки вчасно від всіх сховати,
Я так робила разів, мабуть, з сто,
І помічали, мабуть, з десять разів.
Ноги болять? Нічого, минеться.
Тіло ломить? Уваги не звертай.
Серце болить? То сядь, відпочинь.
Це все швидко пройде і знову вернеться.
Я так робила. Як бачиш, жива.
Не зважай на темні круги під очима,
Мені просто треба поспати років з сто.
Не зважай, якщо не помітиш вогник в очах,
Мені відпочити потрібно, і він загориться знов.
Дайте вже спокій, я просто стомилась...
