Небо, просторе та голубе,
Я прошу тебе лише одного:
Забери мене в свої простори
Та не вертай мене назад.
Я стомилась від цього життя
І терпіти сил все менше.
Чути й бачити однаково не хочу,
Ні людей, ні город - нічого.
Тому, благаю тебе, забери,
Забери мене в свої простори
І ніколи не відпускай.
Не повертай мене назад, в цей ад.
Тут я відчуваю себе мертвою,
Мої емоції - жалюгідна фальшивка.
І єдине тут спасіння - це тиша.
Тому, молю, заберіть мене, небеса!
