Чому від слів цих
Так в грудях болить?
Хіба я не чула такі ж
Від інших людей?
Тоді нічого не боліло,
Не обривалось всередині.
Можливо, твій голос
Головну роль зіграв?
Чи обличчя твоє,
Переповнене злобою,
На мене лиш направлену?
Я ж знаю, що ти
Не хотіла цього казати,
Та й забудеш швидко.
То ж чому в очах
Досі сльози стоять,
Які втримати не можна?
Чому ти не боїшся
Мене ранити, а я - да?
Чому ти забудеш,
А я пам'ятаю усе:
Від слів до почуттів,
Які назавжди в душі моїй
Ті шрами лишили?
