Обіцянки сиплються з тебе,
Як безліч кульок дрібних.
Та чи живе вірність у тобі?
Чи вже не лишилось її?
Твої обіцянки дарять,
Немов сонце теплий промінь.
Та ти лиш загубивши їх всіх,
Не дивишся іншим у вічі.
Твої обіцянки - лиш скло,
Яке руйнується постійно.
Та чи не ранить тебе воно,
Вертаючись назад бумерангом.
