Туман обніме тебе зі спини,
Дихнувши холодом в руки твої.
А тіло обнімуть тремтячі ліани,
Що кільця свої на людях стискають.
Перед очами більше немає картин,
Що чітко все розкажуть тобі.
Лід в серце пробереться тихенько,
Стиснувши морозом зсередини все.
Всі стрічки змішаються разом,
Не даючи себе розв'язати на мить.
Все завмре всередині тіла
І морозом зверху сховає тебе.
