Блискавки небо вкрили собою,
Грім у вухах гримить раз за разом,
А вітер землю жбурляє, корні рве,
Та руйнує все навкруги.
Ці стихійні лиха вкотре зіткнулись
В своєму танці з мечами.
Вкотре вітер хоче до неба дістати,
А блискавка лиш сміється над ним.
Ось і дощ велетенський з'явився,
Заливаючи все і всюди водою,
Заглушаючи грім голосистий,
Доповнюючи сміх блискавки знову.
